Україна сповільнила темпи імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у сферах енергетики та довкілля. Серед основних причин – низька якість та швидкість підготовки відповідних нормативно-правових актів у секторі відновлювальних джерел енергії, енергофективності, соціальних питань тощо. «Це важкий період. Але ми знаходимося на тій межі, коли не робити реформи просто неможливо. Ми вимушені робити реформи у складний час, у несприятливих умовах, за великої дезінформаційної роботи. Ось з цим і громадськості, і журналістам, і урядовцям потрібно боротися і рухатися вперед», – наголосила незалежний експерт Світлана Голікова під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Завершився процес формування нового складу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). За результатами відкритого конкуру відібраного 5 нових членів комісії. «Комісія запрацювала. Наразі у неї дуже серйозні виклики щодо прийняття нормативно-правових актів по ринку електричної енергії. Велике питання зараз – анбандлінг обленерго. Сподіваємося на те, що зараз почнеться прискорення, тому що всі інституції та установи працюють. Тому говорити про те, що хтось не прийшов, хтось не прийняв – вже не можна», – пояснила Світлана Голікова.
Серед головних проблем газового ринку – відсутність чіткої моделі вирівнювання цін на газ для населення. «Замість прийняття зрозумілої моделі вирівнювання цін, вдруге поспіль дію положення про спеціальні обов’язки було продовжено, зберігаючи невизначеність принаймні до кінця липня. Надії покладаються і на новий склад НКРЕКП, який має врегулювати питання тарифів на розподіл газу та створити ще більш сприятливе регуляторне поле для біржової торгівлі газом», – зауважив Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group.
Експерти відмітили проблеми і у секторі відновлювальних джерел енергії та довкілля. Парламент прийняв Закони України «Про стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на довкілля». «На жаль, один з законів взагалі не може бути реалізований на практиці, оскільки немає вторинного законодавства, і такі нормативно-правові акти навіть не опубліковані для обговорення громадськості при тому, що закон був прийнятий у березні», – зазначила Анастасія Єрмакова, експерт DixiGroup. Окрім цього, уряд досі не прийняв Стратегію державної політики у сфері екології.
Спостерігаються порушення і у секторі енергоефективності та соціальних питань. Досі не прийняті підзаконні акти до Закону «Про енергетичну ефективність будівель». Окрім цього, гроші, які виділені цього року на програму теплих кредитів, вже використані на 50%. «Зважаючи на той факт, що у цьому році фінансування розпочалося лише наприкінці квітня, то майже за 1,5 місяці більша частина коштів була вичерпана. Для прикладу, у ОСББ залишилося тільки 23% обсягу фінансування при тому, що цього року їм було виділено найбільше коштів за всі роки – близько 200 мільйонів гривень», – підкреслила Юлія Чеберяк, експерт Громадянської мережі ОПОРА.
Бізнес-клімат України дещо покращився. Уряд прийняв новий закон про товариства з обмеженою відповідальність та товариства з додатковою відповідальністю. Відповідний закон унеможливлює усунення учасника товариства з міноритарними можливостями. «Раніше цю норму використовували для рейдерського захвату малого та середнього бізнесу. Але тепер ця можливість зменшена і, сподіваюся, унеможливлена», – підкреслила Олександра Гуменюк, експерт асоціації «Європейсько-Українське агентство».
