Українські зоозахисники пропонують врегулювати сферу тренування собак для полювання з метою максимально звузити жорстоке поводження з дикими тваринами, які використовуються для тренувань на притравочних станціях. З цією метою вже підготували законопроект №8256 та ініціювали обговорення з іншими зацікавленими сторонами – організаціями, що займаються підготовкою мисливських собак, Держлісагентством та Міністерством екології та природних ресурсів України.
«Ми запропонували запровадити поняття «підготовка собак» і виключити з процесу використання дикої тварини у неволі як живої приманки, і заборонити нацьковування. Ми не заперечуємо проти підготовки собак як такої, але пропонуємо перейти на гуманніші методи», – розповіла Олена Кісліченко, зооюрист Інформаційно-аналітичного бюро адвокатів тварин, консультант щодо законопроекту, під час обговорення законопроекту в Українському кризовому медіа-центрі.
Також пропонують відмовитися від поняття «шкідливі тварина», заборонити відстріл безхазяйних собак, які бродять у мисливських угіддях.
Зоозахисники зазначають, що мисливство і тренування собак не підпадають під норми закони закону про заборону жорстокого поводження з тваринами. Це підтверджують і у Мінприроди. «Зараз у законі про захист тварин від жорстокого поводження є норма про заборону використання на притравочних станціях ведмедів і вовків. Інших заборон немає. Тому потрібно вирішити це у законодавчий спосіб», – зазначив Володимир Домашлінець, начальник відділу охорони тваринного світу Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Міністерства екології та природних ресурсів України.
Представники організацій собаківництва зі свого боку наголошують, що собака, яка не пройшла контактного тренування на живій тварині, не зорієнтується у реальних умовах, і якщо це полювання на таких тварин як вепр, скоріш за все загине. Представники мисливської спільноти також стверджують, що відмова від поняття «шкідливі тварини» та обмеження полювання призведе до спалаху епідемій серед диких тварин, зокрема сказу. «Без контакту собаку неможливо підготувати. Треба шукати якийсь компроміс, тому що якщо просто заборонити, від цього постраждає поголів’я собак, будуть незадоволені мисливці. Якщо мисливських собак стане менше, у нас стане набагато більше проблем зі скаженими лисами, хоча вони є і зараз», – зазначила Ірина Зеленовська-Рикова, експерт з мисливського собаківництва.
«Оскільки ми хочемо бути цивілізованою державою, нам потрібно дійти якогось спільного знаменника і керуватися гуманними методами дресури собак, і використовувати собак, у першу чергу, для пошуку підранків, для подачі дичини, але не розводити так званих злобних собак. Норники самі знають, що собаки-спортсмени, які виступають на змаганнях, майже не використовуються для полювання. Сподіваюся, наші існуючі правила будуть переглянуті, ми перейдемо до правил, які не допускають контактного тренування, і при цьому наші фахівці-кінологи збережуть породи собак», – вважає Володимир Буцько, керівник Центру реабілітації та ре-інтродукції диких тварин Галицького національно-природного парку.
У Мінприроди погоджуються, що зміни до існуючого регулювання потрібні. «Ми як міністерство схвалюємо ідеї законодавства, які обмежують жорстоке поводження з будь-якими тваринами, і підтримуємо розробку даного законопроекту. Але законопроект має пройти свій шлях, через структури, які повинні надати свою точку зору з даного питання. Коли це відбудеться, ми опрацюємо законопроект і надамо свою офіційну позицію», – зазначила Ганна Богданович, начальник управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Мінприроди.
За підсумками круглого столу сторони домовилися продовжити пошук компромісу.
