26% усіх препаратів, які українці купили протягом 2017 року, не мають доведеної ефективності. Це результати дослідження, проведеного за ініціативи Центру протидії корупції та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». «За 2017 рік українці витратили на ліки 53,6 мільярди гривень, з яких на гомеопатію – 1,1 мільярд, лікарські засоби рослинного походження – 3,2 мільярди гривень, лікарські засоби з недоведеною ефективністю – 9,5 мільярдів гривень, що сумарно складає приблизно 14 мільярдів гривень. […] Серед топ-10 найпопулярніших у 2017 році препаратів, 4 не мають наукових підстав для клінічного застосування, які були б визнані у світі», -розповів Євген Гончар, член Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України, на презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
У рамках дослідження експерти проаналізували приблизно 1500 діючих речовин і комбінацій діючих речовин, спираючись на інформацію з відкритих джерел. Основним критерієм доведеної ефективності обрали факт реєстрації у країнах із суворими регуляторними вимогами – країнах ЄС, Європейській медичній агенції, та США, у U.S. Food & Drug Administration, Австралії та Японії. Враховували також кількість клінічних досліджень препарату, які є у публічному доступі, та інформацію з клінічних протоколів.
Серед препаратів-лідерів аптечних продажів без доведеної ефективності – нейропротектори, які зазвичай призначають для лікування інсульту. «У клінічних настановах усіх розвинених країн є розділ про нейпропротектори, де зазначено, що немає підстав для використання нейропротекторів у клінічній практиці. Існує один єдиний лікарський засіб, який обґрунтовано застосовується у лікуванні пацієнтів з гострим інсультом – засіб для тромболізису, розчинення тромбів, які утворилися. У країнах з найкраще організованою допомогою при інсультах, тромболізис застосовують у 30% випадків. Щоб забезпечити процедуру для такої кількості українських пацієнтів, […] треба було б 2,6 мільярди гривень – стільки, скільки зараз витрачають на нейропротектори», – розповів Дмитро Гуляєв, керівник дослідницьких проектів ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом». Серед сумнівних препаратів є також гепато- і кардіопротектори, та препарати для лікування ГРВІ.
З’ясували, що засоби без доведеної ефективності закуповували і деякі державні заклади охорони здоров’я. «Лише у 2017 році заклади охорони здоров’я витратили понад 183 мільйони гривень на ліки з недоведеною ефективністю. З 2013 по 2017 рік, за такі ліки з наших з вами податків заплатили близько 37 мільйонів доларів», – зазначила Олена Щербан, юрист, член правління ГО «Центр протидії корупції».
На думку експертів, зменшити частку сумнівних препаратів на ринку допоможе перегляд реєстраційних досьє препаратів, які не зареєстровані у розвинених країнах; контроль за протоколами лікування, прозорість даних реєстраційних досьє препаратів та жорсткіший контроль за рекламою лікарських засобів та промоцією у лікарнях, а також – підвищення обізнаності громадян.
«Це дослідження – один з перших кроків до підвищення обізнаності пацієнтів, розвитку критичного мислення, щоб вони не боялися ставити запитання, чому їм назначили ці ліки, чим обґрунтована така рекомендація лікаря. Це не просто право пацієнта, а й певний обов’язок по відношенню до свого здоров’я і гаманця. […] Ми хочемо звернути увагу фахової громадськості, що лікування, яке пропонується пацієнтам, і яке пацієнти обирають самостійно, не завжди доцільне і з точки зору медицини, і з точки зору економії», – зазначила Вікторія Тимошевська, лікар, директор Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» .
