Інтерес Китаю до країн Центральної та Східної Європи, а також України, зростає. Про це свідчить активізація економічних відносин в останні роки, присутність в Україні великих китайських компаній (COFCO, CNNC, CCEC, China Harbor Engineering Company), пропозиції укласти угоду про зону вільної торгівлі та запровадити взаємний безвізовий режим. Такі висновки озвучили експерти під час презентації аналітичного дослідження «Україна – Китай після 2014 року: нова сторінка у відносинах» в Українському кризовому медіа-центрі.
«Зв’язки між Україною та Китаєм можуть бути тісними та вигідними, зокрема, для України. Українська сторона висловлює зацікавленість у реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях», яка була проголошена президентом Китайської народної республіки Сі Цзіньпінем. Урядом КНР було розроблено так звані 16+ проекти. […] Участь України в цій ініціативі як 17-го учасника була б засвідченням її більшої геополітичної ролі», – зазначив Марсель Рьотіг, директор Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.
Експерти зауважили, що з 2014 року помітний суттєвий прогрес в україно-китайських відносинах. Поглиблення двостороньої політичної співпраці полягає у збільшенні кількості зустрічей на рівні голів держав, урядів та в рамках міжнародних заходів, таких як Форум Азія-Європа (ASEM), Світовий економічний форум в Давосі та Саміт ядерної безпеки у Вашингтоні. Китай надає гуманітарну та технічну підтримку Україні у вигляді військового, медичного та інженерного обладнання, а також спільних навчальних тренінгів для фахівців різних галузей. Про успіх економічної співпраці між Україною та Китаєм свідчить збільшення товарообігу між країнами у 2016 році до 7 мільярдів доларів на рік. Найвища динаміка співпраці спостерігається у сфері сільського господарства. У 2015 році Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до Китаю, випередивши США.
Інші галузі, які цікаві для Китаю в Україні – енергетичний сектор, інфраструктурні проети, експортно-орієнтовані переробні підприємства, підприємства енергетичного машинобудування, а також космічна та військово-технічна співпраця. Спеціалісти зауважили, що ініціативи «Один пояс, один шлях» та «16+1» є найпривабливішими геоекономічними проектами для України в контексті економічної інтеграції з ЄС, яка може стати «вікном в Європу» для азійських партнерів. «У двосторонніх відносинах між Україною та Китаєм задекларований стратегічний рівень партнерства, що може надати Україні можливості не лише збільшувати обсяги торгівлі, але й реалізовувати стратегічні проекти у високотехнологічних галузях. […] Наразі Китай планує інвестувати в Україну близько 7 мільярдів долларів», – додав Юрій Пойта, керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.
Проте, зазначили доповідачі, існують проблеми з реалізацією поглибленої співпраці між державами. Стратегічне партнерство декларується чиновниками, але не здійснюється у повному обсязі у багатьох сферах через відсутність глобальних економічних проектів. Окрім цього, китайський бізнес досі слабо присутній в економіці України. За даними Державної служби статистики України, китайські інвестиції за останні 7 років складають 0,5% від загальної частки прямих іноземних інвестицій. Серед причин такого стану у дослідженні вказують військовий конфлікт з Росією, нестабільну політично-економічну ситуацію та високий рівень корупції.
Експерти підкреслили, що додатковим фактором для українсько-китайських відносин залишається вплив Росії, яка намагається дискредитувати Україну як надійного партнера, особливо у сфері військово-технічної співпраці. Росія використовує своє партнерство з Китаєм для ведення гібридної війни проти України, поширюючи в китайському інформаційному просторі пропаганду, фейки та маніпулятивну інформацію антиукраїнського змісту. «Реакція Китаю на події в Україні після 2014 року була дуже обережною. З одного боку, у Китаї дуже нервово ставляться до революційних рухів. З іншого боку, ставлення до поведінки Росії є далеко не таким однозначним, як це подають російські медіа. […] Є чимала частина китайських дослідників та чиновників, які кажуть, що позиція Росії була надмірною у спробі продемонструвати свій вплив на території пострадянського простору. Вона порушила норми міжнародного права, на яке традиційно покладається Китай як впливовий учасник міжнародних організацій та інституцій», – зазначив Геннадій Максак, голова правління Ради зовнішньої політики «Українська призма».
Експерти наголосили, що подальший розвиток співпраці між Україною та Китаєм допоможе зменшити російський вплив на економіку України, а залучення китайського капіталу зменшить ризики ескалації військових дій з боку Росії та підвищить геостратегічну цінність України.
