Експерти закликали до скасування поправок до кримінально-процесуального кодексу та закону України «Про судову експертизу», які суттєво обмежують незалежність та доступність такої експертизи. Згідно з цими поправками, у кримінальних справах тільки суд може призначити проведення судової експертизи, а сама експертиза може бути проведена виключно відповідними державними органами. Такі зміни спричиняють ускладнення у розслідуваннях злочинів, а також монополізацію державними установами права на проведення експертизи без можливості звернення за незалежною експертною оцінкою. За словами Ганни Гопко, народної депутатки України, ці поправки становлять загрозу для ефективної роботи Вищого антикорупційного суду, оскільки такі обмеження дають можливість для маніпуляцій у судовому процесі. «Без незалежної експертизи ми зможемо побачити не що заблоковану роботу суду, але в принципі відсутність справедливих вироків», – наголосила Ганна Гопко під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Більшість корупційних злочинів потребують встановлення саме в судовому засіданні наявності збитків від діяння конкретної особи. Це такі злочини, як, наприклад, незаконне збагачення, зловживання владою або службовим становищем, нецільове використання бюджетних коштів або здійснення видатків бюджету та інші. Якщо не буде встановлено наявності матеріальної шкоди і, в деяких злочинах, не буде визначений відповідний розмір матеріальної шкоди, тоді суддя не може сказати, що тут є склад злочину і, відповідно, винести обвинувальний вирок», – заявила Вікторія Пташник, народна депутатка України, коментуючи доцільність розгляду цього питання у стосунку до Вищого антикорупційного суду. Вона також описала випадки маніпуляцій з судовими експертизами у справах Романа Насірова та Миколи Мартиненка та закликала Верховну Раду переглянути поправки, які роблять такі маніпуляції можливими.
Ігор Стародубов, президент Союзу експертів України, розповів, що до того, як були внесені зміни, у 2017 в Україні працювало 565 приватних судових експертів, які були атестовані у таких галузях, як будівельно-технічна, земельно-технічна, оціночно-будівельна та оціночно-земельна експертизи; економічна експертиза; автотоварознавча експертиза; інженерно-транспортна експертиза; експертиза у сфері інтелектуальної власності та товарознавча експертиза. Такі приватні експерти здійснювали 39% від загальної кількості експертиз. «Треба зазначити, що на теперішній час особи, які мали можливість раніше замовляти судову експертизу не тільки в державних спеціалізованих установах, а й у приватних судових експертів, зараз позбавлені такої можливості. І це сталося у зв’язку зі змінами до закону «Про судову експертизу», – зазначив Ігор Стародубов, наголосивши на необхідності відновлення можливості звернень до приватних незалежних експертів.
«Ми хочемо дійсно створити суд, де б дві сторони змагалися і доводили суду на підставі зібраних самостійно доказів свої позиції, а фактично будемо мати ситуацію, коли цей суд буде затверджувати експертизи, які є ключовими доказами у цих кримінальних справах, без реальної змагальності», – зауважила Оксана Дитинко, член Ради Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України, додавши, що суд не тільки дає дозвіл на проведення експертизи, а й призначає державні органи, які будуть проводити експертизу. «Монополія, яка зараз відбувається з проведенням експертиз, затягує сам процес», – додала Катерина Риженко, проектний менеджер, юридичний радник ТІ Україна.
