Напередодні відзначення чергової річниці початку Революції Гідності, Український кризовий медіа-центр встановив скульптуру «Протистояння» на початку бульвару Тараса Шевченка у Києві. Це спроба оформити у візуальний образ відчуття внутрішньої напруги, конфлікту, нестримної сили, що не піддається контролю розуму. Автор скульптури – Олексій Золотарьов, переможець конкурсу «Ціна свободи», що проводився Українським кризовим медіа-центром для осмислення і вшанування Революції Гідності до 5-ї річниці подій Майдану та створення УКМЦ.
«Ми працюємо здебільшого у медійному просторі, але хотіли, щоб цього разу був не лише віртуальний, але й фізичний слід нашої роботи, тому звернулися до мистецької інтерпретації ціни свободи. Проект Олексія Золотарьова – концепція, яка найбільше сподобалася нашому журі. За останні 5 років ми часто були на вістрі інформаційного гібридного протистояння, битви за серця і мізки людей в Україні і за її межами. Ми розуміємо абсолютну важливість того щоб люди критично думали і за жодних обставнин не забували про величезну ціну, яку Україна щодня платить за свою свободу і гідність, щоб щодня ставили собі запитання: якою є моя відповідальність як професіонала, людини, громадянина? Як я докладаюся, щоб ця ціна свободи не ставала ще більшою? Що я можу зробити, щоб простір свободи і гідності вдома і всюди зростав?», – розповіла Наталя Попович, співзасновниця Українського кризового медіа-центру.
Конкурс проходив у січні 2019 року. Митців запрошували до участі адресно. До складу журі входили Павло Гудимов – куратор українських і міжнародних мистецьких проектів, Катерина Філюк – художній критик, куратор Фонду «ІЗОЛЯЦІЯ», Тетяна Філевська – менеджерка культури, креативна директорка Українського інституту, співзасновники УКМЦ Наталія Попович та Геннадій Курочка, Олеся Драшкаба – креативний стратег УКМЦ, головна редакторка медіа-ресурсу з критичного мислення Uchoose.info. Роботи оцінювали за яскравістю ідеї, глибиною рефлексії над темою, професійністю ескізу,а також можливістю автора виготовити інсталяцію у зазначені терміни у межах бюджету. Кошти на реалізацію проекту «Ціна Свободи» виділені в рамках інституційної діяльності УКМЦ.
«Робота Олексія надихнула нас тим, що кожен може знайти тут багато смислів. Тут можна побачити і певну сталу форму, яку розриває зсередини, і певне стримування, протистояння», – розповіла Олеся Драшкаба.
«Протистояння – це те, що відбувається в кожному з нас, у місті, в країні, у світі в цілому, це виклики, які постають перед нами. Ця робота, у першу чергу, про мої власні емоції, пережиті 5 років тому, але схожі емоції відчувало і моє оточення, і все суспільство. Кожен може розповідати про це по-своєму, але ми всі це пережили. Важливо пам’ятати, чому це відбулося. Об’єкт, який з’являється у публічному просторі, розпочинає комунікацію з людьми. Попри закладену ідею автора, він залишає простір для власних інтерпретацій», – зазначив Олексій Золотарьов.
Початок бульвару Тараса Шевченка обрали для інсталяції як місце, яке раніше було постаментом для символу тоталітарного минулого, а після повалення пам’ятника Леніну стало майданчиком для рефлексій сучасних художників.
«Це вже шоста мистецька інтервенція у цьому місці. Воно має належати людям завжди, і сподіваюся, що такі інтервенції продовжаться не лише тут, а й в інших суспільно значущих місцях Києва», – зазначила Діана Попова, директор департаменту культури Київської міської державної адміністрації.
«Настільки потужний символ свободи тут – дуже на своєму місці, а ми шукатимемо і інші, не менш наповнені сенсом локації, в Україні і за її межами для експозиції у майбутньому», – зазначила Наталія Попович.
На бульварі Шевченка скульптура залишатиметься протягом кількох місяців. Після цього її постійно перевозитимуть в інші місця. Наступна імовірна локація – Європейська площа перед «Українським домом».
