Як просуваються реформи в енергетиці та довкіллі: експерти про підсумки 2019 року

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

У більшості рефом енергетики та довкілля за 2019 рік відбулися позитивні зрушення. Зокрема, запрацював ринок електроенергії, майже завершився «анбандлінг» у газовому секторі, відбулася монетизація субсидій для 95% субсидіантів. Серед найбільших викликів – чого очікувати у газовому секторі з 1 січня 2020 року, а також – ситуація у нафтовому секторі, хоча на нього звертають значно менше уваги. Про це розповіли експерти на презентації річного звіту про стан виконання реформ в Україні у секторах енергетики та довкілля згідно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в Українському кризовому медіа-центрі.

Газ

З позитивних змін на ринку газу – започатковано добове балансування. Хоч і в «турборежимі», але завершується відокремлення оператора газотранспортної системи. Уряд запровадив нові підходи до визначення цін для населення і теплокомуненерго, що наблизило їх до ринкових: в формулу регульованої ціни на газ для населення та виробників тепла включили ринкові бенчмарки – індикатори, які показують реальний рівень цін на конкурентному сегменті ринку. Регулятор працював над впровадженням європейських мережевих кодексів. Водночас, дискримінаційний режим поставок не дозволяє побутовим споживачам легко змінювати постачальника.

Головним фактором ризику залишається питання транзиту газу з 1 січня 2020 року, після завершення дії контракту з Росією. Технічно Україна підготувалася до сценарію «нульового транзиту», запаси газу у сховищах це дозволяють, розповів Роман Ніцович, директор з досліджень «ДІКСІ ГРУП». Але у разі нульового транзиту відбудеться зростання цін і на конкурентному сегменті ринку, і до такого сценарію також потрібно готуватися.

«Не виключено, що це питання буде порушене і сьогодні (під час зустрічі у Парижі – прим.ред.), хоча ми всіляко застерігали владу від включення питання газу у формат нормандських переговорів. Росіянам дуже зручно «упаковувати» питання транзиту у пакетні домовленості: разом з відновленням прямих поставок. Не виключено, що сьогодні вони запропонують обговорювати це разом з питанням Донбасу. Головне – не купитися на це: не відмовитися від здобутків, які ми отримали, у тому числі в  арбітражах. Це нелегкі переговори, але має бути чітка позиція, що ми переходимо на європейські правила і будемо укладати угоди за європейськими правилами, і не зважати на процеси, які йдуть паралельно – мирного врегулювання, судів щодо поставок газу і так далі», – зазначив Роман Ніцович.

Ця ситуація мала б підштовхнути Україну до пошуку власних шляхів забезпечення енергобезпеки, але поки що кроків у цьому напрямку недостатньо. «Багато говориться про власний видобуток газу, але поки що не так динамічно відбуваються зміни в цьому напрямку, щоб дозволити великі інвестиції. Багато говориться про розбудову інтерконекторів, але не так багато інвестується коштів», – зазначив експерт.

Електроенергетика

Україна імплементувала майже всі вимоги щодо роботи ринку електроенергії за європейськими правилами – і для транскордонної торгівлі, і для доступу до мереж. В такому темпі за такої політичної напруги і невизначеності ринок електроенергії не запроваджувала жодна з країн-членів Енергетичного співтовариства, зазначає Світлана Голікова, експерт коаліції «Енергетичні реформи». Попри те, що є багато недоліків і зараз багато що виправляється в турборежимі або ручному режимі – все одно це сталося, і це є досягненням.

Питання з регулятором енергетичного сектору ще не повністю вирішене, але принаймні з минулого року він почав працювати за законом, а не указами президента. «Нам знову потрібно повернути регулятора до органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, і цей проект закону, думаю, буде проголосований до кінця року. Наступного року нас чекають, можливо, зміни до Конституції, де президент знову отримає право на призначення і створення регуляторної комісії», – зазначила Світлана Голікова.

Водночас, Україна недостатньо звітує про свої реальні досягнення – і європейським партнерам, і власному суспільству. Більшість людей не знають і не розуміють, якою має бути поведінка на ринку його учасників і як ринок електроенергії змінює життя країни.

«Нам потрібно подавати правильні сигнали і суспільству, і владі, і нашим іноземним партнерам про те, що економічно правильне відбувається у цьому секторі. Те, що відбувається сьогодні, не завжди є правильним – воно є більш політично доцільним. Але я думаю, що здоровий глузд і економіка переможуть, і в наступні 5 років у секторі буде більше позитивних новин», – підсумувала Світлана Голікова.

Нафта

Найбільш термінове питання – створення нафтових резервів: вибір моделі та ухвалення нормативно-правових актів, які врегулюють механізми їхнього формування, умови зберігання, розблокування/використання та оновлення. В цілому на нафтовий сектор недостатньо звертають увагу, хоча стратегічно він дуже важливий, зазначив Геннадій Рябцев, експерт коаліції «Енергетичні реформи».

«Всі розповідають про велику залежність України від російського газу, з реверсних постачань, тоді як 80% нафтопродуктів,які споживаються в Україні, вироблені з російської нафти. … Нафтопродукти є інфраструктурними товарами, від їхньої якості залежить вартість усіх товарів і послуг, які реалізуються в Україні, і якщо раптом цих продуктів виявиться менше, ніж потрібно – вона зупиниться швидше, ніж від невиконання нами інших міжнародних зобов’язань», – наголосив він.

Енергоефективність

Найважливішою подією у сфері енергоефективності був запуск монетизації житлових субсидій і пільг. Тепер 95% субсидіантів отримують субсидію у грошовому вигляді. Проблема у тому, що досі паралельно існують готівкова та «безготівкова» монетизація. «Доки існуватимуть ці дві моделі – буде плутанина для самих споживачів, і доти не можна говорити про повноцінне становлення роздрібних ринків електроенергії та газу», – зазначила Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА».

З монетизацією пільг ситуація гірша: більшість пільговиків не отримали інформації про те, що можуть до 15 жовтня подати заяву на отримання своєї пільги у грошовій формі. «Оскільки інформаційної кампанії не відбувалося, більшість людей про це не знали. Тому ми наполягаємо, що людям необхідно дати можливість написати цю заяву зараз і перейти на готівкову монетизацію. А стратегічне завдання на 2020 рік – перехід до повної монетизації», – зазначила Тетяна Бойко.

Фонд енергоефективності почав приймати заявки від ОСББ, станом на сьогодні подали 13 заявок. Викликом є те, що Фонд працює поки що лише для багатоквартирних будинків, які створили ОСББ. 55% українців живуть не в багатоквартирних будинках. Серед багатоквартирних, ОСББ є лише у 17%, і для більшості ОСББ це все одно малодоступно, тому що йдеться про великі кошти. «Щоб цей продукт став масовим, потрібно, по-перше, думати, що робити з одноквартирними будинками. Найпростіше – залишити для них «теплі кредити». А для ОСББ – або лишати і «теплі кредити», і Фонд енергоефективності, або максимально спрощувати принаймні «пакет А» від Фонду енергоефективності, щоб він ставав масовим», – додала Тетяна Бойко.

Охорона довкілля

Відбулися окремі кроки щодо моніторингу якості атмосферного повітря, промислового забруднення та охорони довкілля, але імплементація директив ще не завершена, зазначила Наталія Андрусевич, голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок не має достатніх фінансових інструментів для його практичної реалізації.

«Бракує прийнятого закону про інтегровані дозволи. Немає належних фінансових інструментів для того, щоб запрацював Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Для створення спеціальних природоохоронних територій відповідно до Пташиної директиви, потрібні спеціальні двосторонні домовленості між Україною та ЄС…. Останні сигнали від уряду дають надію, що у сфері доступу до екологічної інформації можна очікувати певних позитивних зрушень», – зазначила Наталія Андрусевич.

Якщо говорити про практичне застосування – вже є приклади застосування на практиці закону про оцінку впливу на довкілля, стратегічну екологічну оцінку, хоча залишаються певні труднощі.

Викликає занепокоєння, що після зміни влади з’явилися ідеї про перегляд стратегічних документів, над якими довго працювали разом з експертним середовищем. «Думаю, треба зосередитися на тих хороших речах, які були зроблені попереднім урядом і парламентом, і потрібно продовжувати рухатися у цьому напрямку, підлаштовувати це до сьогоднішніх реалій, а не просто відкидати і починати спочатку»,  – зазначила Наталія Андрусевич.

Бізнес-клімат

Серед досягнень 2019 року – лібералізація щодо валюти, що є сприятливим кроком для інвесторів, запровадження системи аукціонів у секторі відновлюваних джерел енергії. Ця система дозволяє підвищити конкуренцію та знизити ціну на ВДЕ, підвищити якість виконання проектів, зазначила Олександра Гуменюк, директорка асоціації «Європейсько-Українське енергетичне агентство».

«Домашнім завданням» на наступний рік залишається питання фінансової стабільності Гарантованого покупця, ефективності механізму PSO, запуску ринку додаткових послуг, запуск аукціонів для підтримки відновлюваних джерел енергії та будівництво нових потужностей. Потрібно вирішувати питання з розміром «зелених тарифів», різницею тарифів на електроенергію для промислових споживачів і населення.