До Міжнародного кримінального суду передали докази примусового переміщення населення з окупованого Криму

Прокуратура Автономної Республіки Крим спільно з громадськими організаціями подала до Міжнародного кримінального суду нове інформаційне повідомлення з доказами примусового переміщення цивільного населення з окупованого Криму.

«Це інформаційне повідомлення показує один із проявів політики переслідування, яку реалізовує держава-окупант шляхом створення нестерпних умов проживання, в результаті яких люди змушені виїздити з півострова. Ці дії спрямовані насамперед на проукраїнське і кримськотатарське населення, нелояльне до окупаційної влади, та мають за мету витіснення з Криму будь-якого проукраїнського населення і заміщення їх населенням з Російської Федерації, щоб змінити демографічну ситуацію на півострові на користь Росії… Такі дії становлять собою серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, передбачені Римським статутом, IV Женевською конвенцію 1949 року та Європейською конвенцією з прав людини», – розповів Ігор Поночовний, Прокурор Автономної Республіки Крим, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Особливість цього повідомлення у тому, що воно містить доказову базу, зібрану працівниками прокуратури. У попередніх більшість доказів були зібрані неурядовими організаціями. Ми надали дані стосовно кількості осіб, які були переміщені, та близько 50 досьє жертв [такого переміщення]. Вони містять докази того, що люди вимушено переміщувалися з цієї території», – зазначив Роман Мартиновський, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини.

Основна частина повідомлення – це аналіз 60 витягів із протоколів допитів, зібраних Прокуратурою АРК, з описом причин, які примусили людей виїхати з Криму. Докази зібрані на основі інформації з відкритих джерел та нормативно-правових актів, виданих Україною або окупаційною російською владою у Криму.

За офіційними даними, на кінець 2019 року з Криму виїхали майже 43 тисячі осіб. За даними ОБСЄ та українських громадських організацій, загальна кількість де-факто переселенців може сягати 100 тисяч осіб.

«Ми звернули увагу, що протягом 6 років окупації кількість осіб, які виїжджають з Криму, не змінюється. Більш того, за певні місяці кількість осіб навіть зростає», – каже Роман Мартиновський.

Серед основних причин примусового переміщення – нав’язування російського громадянства, переслідування за політичні або релігійні переконання, порушення свободи слова та мирних зібрань, відсутність справедливого судочинства, експропріація або втрата майна, складнощі з доступом до медичних і соціальних послуг без російського паспорта, неможливість навчатися українською мовою, призов до російської армії.

«З приводу примусовості переміщення – хтось може погодитися, що ці кейси підпадають під таке трактування, хтось ні. Але вже є перші прецеденти у рамках трибуналу по колишній Югославії… Ми намагаємося переконати суд у певній аналогії», – зазначив розповів Віталій Набухотний, юрист Регіонального центру прав людини.

Читайте також: 165 осіб ув’язнила Росія з політичних мотивів за час окупації Криму

Це вже 7 інформаційне повідомлення до Міжнародного кримінального суду. Попередні 6 звернень – на стадії попереднього вивчення. Два з них стосувалися депортованих з Криму українських в’язнів, два – видворень на підставі рішень окупаційних судів за порушення міграційного законодавства РФ. Решта три – повідомлення щодо порушення права власності, щодо незаконного призову та застосування незаконних методів ведення війни («живі щити» з цивільного населення під час захоплення український військових частин).

За даними Регіонального центру прав людини, за час окупації з Криму видворили 2425 осіб, з яких близько тисячі – громадяни України, решта – громадяни 37 іноземних держав. Рішення, які приймалися окупаційними судами після розгляду протоколів про порушення міграційних правил, могли закінчуватися або прийняттям рішення про депортацію, або рішенням про те, що особа має добровільно виїхати з Криму протягом кількох днів

Міжнародному кримінальному суду вже надали близько 200 досьє щодо українських в’язнів, які відбували покарання у місцях позбавлення волі та були депортовані на територію Російської Федерації. «За нашими підрахунками, щонайменш 12 тисяч громадян України вже було переміщено з території Криму на територію РФ для відбування кримінальних покарань», – каже Роман Мартиновський.

За даними Регіонального центру з прав людини, до лав російської армії призвали щонайменше 14 тисяч кримчан, 71 притягнули до кримінальної відповідальності за ухилення від призову.

Кількість неурядових організацій у Криму після вимоги про перереєстрацію за російським законодавством зменшилась з 10 тисяч до 360. Люди з ВІЛ змушені були виїхати, тому що залишились без можливості продовжувати замісну терапію.