Правозахисники закликають Верховну Раду прийняти закон про воєнних злочинців

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Правозахисники закликають народних депутатів підтримати законопроект №2689 про воєнних злочинців. Він узгодить українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права, що дозволить належну правову кваліфікацію злочинів, скоєних у зоні бойових дій і на окупованих територіях, та унеможливить амністію осіб, які скоїли такі дії. Про це розповіли співавтори законопроекту на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Зараз у Кримінальному кодексі України не виписано склад воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Відтак у правоохоронних органів та прокурорів немає правових інструментів, щоб належним чином кваліфікувати такі злочини, скоєні у контексті російської збройної агресії на Донбасі та у Криму.

«Якщо взяти, наприклад, переслідування кримських татар у Криму. Переслідування – це окремий різновид злочинів проти людяності, але у Кримінальному кодексі переслідування не виписане як злочин. Навіть якщо знайти іншу норму і переслідувати діяння, яке є злочином за міжнародним правом, як загально кримінальний злочин – це не буде враховувати контексту організованого насильства», – пояснює Костянтин Задоя, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Проект закону був розроблений ще під час каденції попередньої Верховної Ради і проголосований у першому читанні.  Після виборів його доопрацювали і внесли до парламенту заново.

«Цим законопроектом ми введемо в правову систему України поняття злочину проти людяності та зробимо повноцінний каталог воєнних злочинів, за яким зможуть працювати прокурори і судді. Щоб надати належний інструментарій новоствореному Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора та іншим правоохоронцям, нам необхідна ця компліментарність у законодавчому полі», – зазначив Антон Кориневич, постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим.

«Важлива умова – що на ці злочини не розповсюджується термін давності. Незалежно від того, коли особа вчинила цей злочин – людина має бути притягнена до відповідальності», – додала Вікторія Мозгова, експертка Українського інституту майбутнього.

Крім того, за ці категорії злочинів неможлива амністія. «Це абсолютно критично для України у контексті Мінських домовленостей, де пункт про амністію виписаний у досить розпливчатих формулюваннях. Тільки відданість міжнародному праву може покласти край будь-яким спробам тиску Росії на Україну з тим, щоб Україна була змушена амністувати воєнних злочинців», – зазначила Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод.

Олександр Грищенко, лікар-ветеринар з Луганська, колишній заручник бойовиків, розповів про злочини, скоєні проти нього особисто та свідком яких він був, перебуваючи у підвалі гуртожитку Східноукраїнського національного університету ім. Даля. «Людей кидали до цієї в’язниці і катували за найменшу підозру у лояльності до України чи допомоги Збройним силам. Часто приводом слугували телефонні повідомлення про громадянську позицію якоїсь людини. Перевіркою таких повідомлень ніхто не займався. Інколи люди просто невдало перейшли дорогу перед автівкою командира формування», – розповів Олександр Грищенко.

Завтра законопроект розглядатимуть на засіданні Комітету з питань правоохоронної діяльності, у четвер запланований його розгляд у першому читанні, розповів Денис Монастирський, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. За його словами, є шанси, що законопроект буде прийнятий до кінця поточної сесії.

«Це міжнародне правове зобов’язання України і борг, який має віддати Україна людям, які постраждали від таких злочинів. Ми сподіваємося, що народні депутати проявлять відповідальну позицію і Україна нарешті отримає гармонізацію Кримінального кодексу із міжнародним правом, а люди, які постраждали від цих злочинів, отримають шанс на справедливість», – підсумувала Олександра Матвійчук.