Аналітики оприлюднили дослідження гуманітарної та безпекової ситуації у 5 прикордонних областях України

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Аналітики оприлюднили дослідження гуманітарної та безпекової ситуації у 5 прикордонних областях України – Миколаївській, Волинській, Сумській, Чернівецькій, Донецькій та Луганській, визначивши, які фактори у кожному з них створюють найбільші ризики. У дослідженні виділяють три рівні – «зелений», «жовтий» і «червоний», та 3 блоки індикаторів: безпековий, економічний та соціально-демографічний. На основі отриманої інформації для кожного регіону створюють «карту ризиків» та рекомендації щодо реагування на ці загрози.

Дослідження проводилося у рамках проекту «Паспорт безпеки України 2019: національний та регіональний виміри», який реалізується ГО «Центр міжнародної безпеки» (ЦМБ) та Національним інститутом стратегічних досліджень за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні та за співпраці з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

«Росія у гібридній війні буде використовувати усі слабкості України, тому нагальним завданням є розбудова національної системи стійкості. Зокрема, це стосується регіонів, тому що специфіка окремих з  них відкриває перед Росією великі можливості для того, щоб застосовувати широкий інструментарій свого гібридного впливу. Тому дуже важливим є раннє виявлення викликів та загроз і реагування», – зазначила Аліна Масло, головний спеціаліст департаменту ВПО Міністерства ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі.

«Щоб працювати з питаннями безпекової політики, важливо розуміти настрої людей – що їх турбує, як вони оцінюють безпеку свою власну, на рівні своєї родини та громади, та наскільки вони довіряють інституціям, які мають цю безпеку гарантувати. У рамках цього проекту за три роки зібрали інформацію про 16 регіонів України. Вона демонструє не лише суттєві регіональні відмінності, але й те, що усіх громадян турбують ті ж самі проблеми: наявність роботи, впевненість у безпечному становищі своєї родини, довіра до місцевої влади», – зазначила Барбора Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні.

У Миколаївській найбільш проблемними питаннями є суспільно-політична та економічна ситуація і низький рівень довіри до місцевої влади та правоохоронних органів. Спостерігається занепад промислового виробництва, тому є тенденція до трудової міграції в інші регіони. У соціально-політичному житті мешканці області апатичні. Найбільша екологічна проблема – критичне забруднення Південного Бугу. Мешканці регіону найбільше довіряють інформації з національних телеканалів (71%) та соцмереж (57%). Заборону російських ЗМІ та соцмереж вважають помилкою 51%.

На Волині найбільшу напругу створює боротьба за право розпоряджатися майном церков між Православною церквою України та УПЦ МП. Спостерігається тенденція до трудової міграції у країни ЄС, що призводить до сповільнення місцевого економічного розвитку. Є проблемою незаконний видобуток природних ресурсів, клановість економіки. Одна з найбільших екологічних проблем – обміління Шацьких озер. Мешканці регіону найбільше довіряють інформації з загальнонаціональних телеканалів (46%) та соцмереж (32%).

Сумська область є географічно та економічно розірваною, є конфлікти між обласною та місцевою владою. «В області є своєрідні «закриті зони», де місцеві клани повністю контролюють життя міста, «зрослися» з правоохоронною системою і можуть не допускати бізнес, який хоче зайти з інвестиціями – щоб не з’являлася конкуренція», –  розповів Андрій Каракуц, перший заступник директора ГО «Центр міжнародної безпеки». Внаслідок цього зарплати низькі, немає економічного розвитку, люди виїздять до інших регіонів у пошуку роботи. На роботу за кордон їдуть найчастіше до Росії – через близькість кордону. «Реалізація проекту «Стіна» на Сумщині у 2019 році – лише 30%, тобто, кордон залишається майже відкритим. Цим користуються контрабандисти, також це може використати РФ», – зазначає Андрій Каракуц. На частині території взагалі відсутнє українське мовлення. Місцеві мешканці нерідко дивляться російські телеканали. Особливість Сумщини, на тлі інших областей – дуже низька частка тих, хто споживає інформацію із загальнонаціональних інтернет-ЗМІ – це лише декілька відсотків.

Чернівецька область відзначається географічною ізольованістю – у неї недостатньо розвинене транспортне сполучення з іншими регіонами. Нерозвиненість інфраструктури перешкоджає економічному розвитку. Немає також активного прикордонного співробітництва. «У спілкуванні з представниками місцевої влади з’ясувалося, що правоохоронні органи та прикордонники не можуть контролювати окремі ділянки кордону… Тому цей регіон активно використовується контрабандистами», – розповів Андрій Каракуц, перший заступник директора ГО «Центр міжнародної безпеки». Значне напруження створює протистояння ПЦУ та УПЦ МП за церковне майно.

Напруга на релігійному ґрунті, у контексті протистояння ПЦУ та УПЦ МП (РПЦ), найвища у Волинській, Чернівецькій та Сумській областях; з раніше досліджених  регіонів – у Рівненській. На противагу, Донецька та Луганська області – із «зеленим» показником, у зв’язку з абсолютним переважанням у них УПЦ МП.

Луганська область залишається логістично відірваною від решти України. Спостерігається занепад промисловості, певний розвиток – лише в аграрному секторі у північній частині області, але й ці фірми зареєстровані та сплачують податки в інших регіонах. Найбільші виклики для області – наближеність до зони бойових дій та спільний кордон з Росією. У цьому регіоні 60% мешканців вважають, що російські медіа та соцмережі не можна було забороняти. Водночас, перші позиції за довірою поділяють національне телебачення і соцмережі (приблизно по 40%).

На Донеччині, окрім безпекових загроз, викликом є також занепад виробництва та екологічні проблеми – промислове забруднення, затоплення шахт, у тому числі на непідконтрольних територіях. У цій області найбільш помітні проблеми внутрішньо переміщених осіб, через велику концентрацію переселенців. Люди найбільше довіряють інформації з національних телеканалів (58%) та соцмереж (48%). Заборону російських ЗМІ і соцмереж вважають помилкою 53%.

«Порівняно з попередніми дослідженнями, динаміка у Донецькій області позитивна, у Луганській – навпаки, тому що системні проблеми не вирішуються», – зазначив Валерій Кравченко, директор ГО «Центр міжнародної безпеки», старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.

Рекомендації за висновками дослідження передадуть органам державної та місцевої влади.