21 листопада Україна зустріне дев’яту річницю початку протестів, що почалися через рішення уряду Азарова призупинити процес підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Певним підсумкам цих подій було присвячено публічне обговорення «Перспективи розслідування справ Майдану в умовах повномасштабної війни», яке відбулось 17 листопада в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами Ігоря Пошивайла, генерального директора Національного музею Революції Гідності та модератора заходу, найбільшим запитом і самого Майдану і постмайданної України є запит на правосуддя і справедливість.
«Ті, хто весь цей час спостерігають за нами, не можуть зрозуміти, чому країна до сьогодні не дала відповідь на два простих запитання: «Хто винен у загибелі мирних протестувальників?» і «Чому вони не покарані?». Це породжує цілу низку конфліктів, емоцій, суперечок, часом міфів», – заявив спікер.
Для того, аби з перших вуст почути про те, як триває розслідування і які перспективи судових рішень по цим справам, на зустріч запросили представників правоохоронних органів.
«Тільки в 2022 році, не дивлячись на активні бойові дії, оголошено 27 підозр, – розказав Олексій Хоменко, заступник Генерального прокурора України. – Серед них є і високопосадовці, і колишній заступник міністра внутрішніх справ, який фактично організував використання російських світлошумових гранат, і колишній начальник ДАІ міста Києва. Також дуже показовою є те, що саме в цьому році ми виявили і пред’явили підозру командиру роти Севастопольського «Беркуту», який організував вбивство трьох протестувальників. В подальшому він очолив підрозділ Росгвардії у Севастополі, був обраний у Раду Федерації і брав безпосередню участь у так званому приєднанні анексованих територій. Зараз ця справа готується до суду».
Хоменко наголосив на тому, що Офіс генерального прокурора робить все можливе для того, щоб справи Майдану було доведені до вироків: «Скеровано до суду обвинувальних актів стосовно 50 осіб. Для порівняння, у минулому році – 38. Готується до скерування до суду якщо можна так сказати велике магістральне впровадження щодо Януковича. Адвокати намагаються це затягнути».
Як відомо, в Офісі генерального прокурора існує окремий підрозділ – департамент організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013 – 2014 роках. Сьогодні він забезпечує процесуальне керівництво у 120 кримінальних провадженнях стосовно 247 осіб. Прокурори вважають їх винними у злочинах проти активістів Майдану.
Керівник департаменту Олексій Донський вважає, що головна проблема полягає в тому, що суди ці справи досить довго розглядують.
«У нас величезний дисбаланс між кількістю завершених кримінальних проваджень та кількістю вироків, і кожного року цей дисбаланс зростає. Нас, як і потерпілих у цих справах, дуже непокоїть повільність судового розгляду. Дуже часто вона нічим не виправдана», – пояснив він.
Є надія на те, що процес буде зрушено з місця. За допомогою громадського суспільства вдалося ініціювати зміни до кримінально-процесуального законодавства. Вони повинні мінімізувати можливості процесуальних диверсій, які вчиняються захисниками, а також мають унормувати терміни певних стадій судового провадження.
Тепер всі кримінальні провадження оцифровані. Таким чином мінімізований ризик того, що вони можуть бути втрачені чи захоплені ворогом. Крім того, відтепер допит свідка і потерпілого, знятий на відео фіксацію, є доказом в суді. Про це повідомив Артем Яблонський, заступник начальника управління ДБР у справах Майдану.
«З самого початку воєнного стану управління зробило акцент на тих працівниках «Беркуту», по яких ми раніше не могли зібрати докази причетності до вчинення злочинів на Майдані. Розпочали їх перевірку на колаборційну діяльність. Встановили, що вже 20 осіб воюють проти України або служать у відповідних правоохоронних органах держави агресора. Зараз готуємо їм підозри», – відмітив спікер.
Гострої критики ролі судової системи у встановленні справедливості у справах часів революції гідності піддав Віталій Титич, адвокат родин Героїв Небесної Сотні. Він визнав, що обставини повномасштабного вторгнення відсунули справи Майдану на периферію, проте, навіть в цих обставинах ситуація потребує реагування збоку держави.
«Та статистика і той підхід, який зараз нам продемонстрували, на мою думку, був доречний років п’ять тому. Через 8 років не вистачає динаміки в цьому процесі. Ситуація іноді вимагає більш активних дій. Те, що відбувається в судах, це навіть не процесуальні диверсії – це прояв дисфункції судової влади. Не можна просто констатувати той факт, що у нас ось все погано. Ніякі законодавчі зміни не потрібні. В КПК все прописано. Якщо конкретний суддя реально не відповість за те, що він не здатний організувати розгляд, таких людей треба із судової системи виймати», – заявив Віталій Титич.
В ході дискусії Олексій Хоменко зазначив, що є сумлінні судді, які хочуть розібратися. Зі своєї сторони і прокурори і органи слідства повні бажання встановити порядок, однак, це ускладнює те, що в нинішніх умовах не працює Вища рада юстиції.
Від імені потерпілих у справах Майдану виступив Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”. Він зазначив, що 8 років вони чекаюит справедливих вироків катам. Весь цей час потерпілі ретельно наповнювали процес інформацією, анатомічними подробицями на всіх рівнях, фактами недоліків у розгляді судових справ. Колективно і поодинці кричали, писали, скаржилися в Генеральній прокуратурі, Державному бюро розслідувань і Верховній Раді України.
«Прийшов час для прийняття рішучих конструктивних рішень вищими посадовими особами країни, відповідальними за стан судової влади. Непокаране зло закриває шлях до реалізації добра, на яке ми всі сподіваємося», – підсумував Олександр Тимошенко.
