В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація книги «Нарис історії антибільшовицького блоку народів (АБН)». Її автор – історик, викладач, дослідник новітньої історії України та Холодної війни, доктор філософії Григорій Рій свого часу взявся за цю роботу через те, що в Україні мало хто був обізнаний з цією діаспорною організацією, яка об’єднувала представників поневолених народів в період Холодної війни.
«Ініціатива її створення виходила від Організації українських націоналістів-бандерівців. В листопаді цього року виповнюється як раз 80 років з часу проведення першої конференції поневолених народів. В результатах тієї конференції йшлося про те, що є потреба створити таку організацію, яка б об’єднала такі народи Союзу Совєтських Соціалістичних Республік (СССР) в єдину структуру для боротьби за незалежність. Щоб вони стали промоутерами національних революцій і розвалили зсередини комуністичну імперію», – розповів Григорій Рій.
В той час в умовах Другої світової війни реалізувати таке структурне об’єднання не вдалося. Довелось дочекатись закінчення війни, і в 1946 році у Мюнхені українці, білоруси, чеченці, татари, донські козаки створили Антибільшовицький блок народів. Пізніше до них доєдналися угорці, словаки, хорвати.
«Історію АБН варто розглядати у контексті історії Холодної війни, – радить автор. – Навіть меседжі використовувались однакові, і перший з них стосувався антикомунізму. Він став об’єднавчою ідеєю для західних демократій. Це будо дуже помітно на перших післявоєнних виборах в Італії, де Сполучені Штати, ЦРУ мусили серйозно включитися для того, щоб їх не виграла комуністична партія».
Період найбільшої активності блоку припадає на відрізок часу перед Корейською війною. З 1949 року, коли утворились дві Німеччини, і почали розвиватись події на Корейському півострові, світ підійшов до межі глобального протистояння. Радянський Союз з одного боку і США з іншого були втягнені у проксі-війну, і це дозволяло формувати надії в середовищі АБН на те, що от-от і Третя світова може розпочатися.
«Українці мали контакт з підпіллям всередині країни, і це був вагомий аргумент для того, щоб вести діалог із західними розвідками. Пізніше, коли відносини між СССР і США теплішали, АБН критикував таку політику західних демократій», – визнав історик.
Книга побудована на архівних документах, які раніше не були відомі. У 2017 році Григорій Рій отримав грант на поїздку до Лондона від Наукового товариства імені Шевченка у США, відвідав архів ОУН і завдяки фінансовій допомозі Ліги українців Канади видав книгу.
Як виявилось, в історії Антибільшовицького блоку народів не поставлена крапка. Щоправда, організація тепер боротиметься не з більшовиками, а з імперією.
«На початку дев’яностих весь цивілізований світ вирішив, що загроза з Півночі назавжди усунута, і це зіграло злий жарт з Україною, – зазначив виконавчий директор Антиімперського Блоку Народів Олег Вітвіцький. – Сьогодні ми говоримо про значно ширший контекст антиімперської боротьби. Справа АБН у свій час на початку дев’яностих не була фактично завершеною. Зважаючи на це, ми переосмислюємо, як продовжити цю боротьбу».
З його слів, у середовищі організованого націоналістичного руху ідея відновлення АБН як антиімперського блоку народів з 2000-х вже існувала. Було чимало рішень, дискусій, але бракувало серйозного подразника. Таким подразником стали події 24 лютого 2022 року.
«На великому зборі Організації українських націоналістів-бандерівців було прийнято рішення про відновлення діяльності АБН. Але ми дивимось не на формалізовану структуру, а на роботу та її напрямки», – підкреслив Олег Вітвіцький.
