Активісти намагаються врятувати Житній ринок у Києві від реконструкції

25 березня у Києві відбудеться аукціон за право оренди на приміщення Житнього ринку. Зі слів вінницького історика, голови ГО “Музей Відкрито на Ремонт” Леоніда Марущака, у повідомленні про торги є слово «реконструкція», а це є сигнал про те, що об’єкту є загроза.

«Цінність його у тому, що це історія, яка сягає давнішніх часів. Житній ринок стоїть на Житньоторзькій площі, і вона не визначається виключно оцим квадратом, який в архітектурному плані займає сам ринок. До початку двадцятого століття площа була розділена річкою Глибочицею, і по обидві її сторони був ринок. Друга сторона біля так званого автовокзалу ще збережена», – пояснив активіст.

У п’ятнадцятому столітті це місце стає головною ринковою площею Києва. Той Житній ринок, який там знаходиться сьогодні, з’явився у 1980 році. Він був спроектований видатними архітекторами і конструкторами. Аналогів йому немає.

Найцікавіше, що на двох його фасадах розміщена низка чеканок, які розповідають дуже цікаву історію про те, що цей ринок стоїть на середині шляху з варяг у греки. Якщо придивитись, там увесь цей торговий шлях, який зробив з Києва Київ, по містам показується.

«Житній ринок повністю автентичний. Лише потрібно зняти нашарування, і якщо дуже потрібно, вдатися до розробки якогось некапітального втручання, яке забезпечить продовження його функціонування. Найголовніше, цей об’єкт потребує ремонту, а не реконструкції», – наголосив Леонід Марущак.

Він вважає, що нічого страшного немає для інвестора в тому, щоб дотримуватись закону і ставитись з повагою до експлуатації об’єкту. Також немає нічого страшного в тому, щоб відмінити або перенести торги, впорядкувати подану інформацію і вимоги до гіпотетичного орендаря.

Голова ГО “Музей Відкрито на Ремонт” заявляє: якщо КДМА чи відповідна структура, яка виставляє на торги цей об’єкт, не буде цього робити, є інші структурні підрозділи, які мають використати захисний механізм, що регламентується законом України і Положенням про облік об’єктів культурної спадщини. На підставі довідки і декількох фотографій треба подати на статус щодовиявленного об’єкту культурної спадщини.

Історик зазначив, що громадянське суспільство хоч і втомлене, але воно живе, і реакції будуть у тому разі, якщо вищенаведене не буде зроблено.

«Тут вже питання до Офісу Генерального прокурора, який, на мою думку, має вивчити цю ситуацію і з’ясувати, чому з 2015 року об’єкт не був захищений спеціальним статусом, який дозволив би уберегти його. Також тут потрібна участь Служби безпеки України, щоб захистити громадян, тих самих активістів, які можуть постраждати», – додав Леонід Марущак.