Активісти незгодні з планами щодо збільшення вартості проїзду у Києві

Київська міська державна адміністрація заявила про намір підвищити ціни на проїзд у міському транспорті з 8 до 30 гривень. У відповідь на це коаліція громадських організація пригрозила акціями протесту, адже на їх переконання, таке рішення передусім вдарить по інтересам студентства.

З цього приводу в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг, під час якого спільну позицію та застереження щодо проєкту міської влади висловили Незалежна студентська профспілка “Пряма дія”, ГО «Еко-дія» та ГО «Пасажири Києва».

В незалежній студентська профспілка вважають, що громадський транспорт — це не бізнес, а суспільне благо. Він не має і не може бути прибутковим, і жодне “економічне обґрунтування” не скасує цього факту. А це означає, що логіка його фінансування має відрізнятися від логіки фінансування бізнесу.

«У великих містах нас мало що об’єднує, але громадський транспорт – це буквально сполучна тканина міста. Єдність для Києва – це також і про міський транспорт. Саме тому необхідно розглядати його як спільне благо, як те що забезпечується і використовується колективно, і впливає на усіх містян. Бюджетники, студенти, автомобілісти і велосипедисти — усім потрібен доступний транспорт, щоб відчувати безпеку та гідність, незалежно від розміру зарплати», – йдеться у зверненні організації.

Одна з найбільших проблем громадського транспорту столиці — це недостатня кількість рухомого складу. На це вказали в ГО «Пасажири Києва». Що більше за населенням місто, то менше воно може вмістити автівок на одиницю жителів, тож навіть в надзвичайно автомобілізованих США, зокрема в Нью-Йорку, громадський транспорт забезпечує значну частину всіх переміщень. У Києві, найбільшому місті України, громадський транспорт мав би “закривати” понад половину всіх переміщень. Так було десь до 2018–2019 років, але після цього, у період ковіду та після початку повномасштабного вторгнення, відбулося кілька витків деградації, внаслідок чого ця частка зменшилася.

Іншою проблемою активісти назвали низьку якість кадрів менеджменту, що призводить до неефективні рішення в розбудові транспортної інфраструктури.