Увага! У разі оголошення повітряної тривоги відвідувачі заходу можуть скористатися укриттям, що знаходиться у підвальному приміщенні Українського Дому
21 листопада відбудеться презентація та обговорення результатів загальнонаціонального репрезентативного дослідження щодо історичної обізнаності громадян, ставлення до ключових подій, постатей історії та ставлення до державної політики у сфері національної пам’яті.
Дослідження реалізовувало ТОВ «Оперативна соціологія» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що «історія на часі». Істотний відсоток респондентів (63,7%) констатували високий рівень зацікавленості власною історією. Інтерес до історії зріс через війну — 66% опитаних відзначили, що рівень їхньої зацікавленості збільшився або частково збільшився.
Крім цього, особливості ставлення населення до історичних подій і постатей свідчать про відхід від радянських наративів та збільшення позитивного ставлення саме до українських діячів. Разом із тим в українському просторі помірно популярною є теза «культура поза політикою».
Подібна тенденція простежується й у відповідях респондентів на запитання про ставлення до політики декомунізації та перейменування вулиць. Щодо пропозиції прибрати з назв вулиць прізвища комуністичних і радянських діячів та політичних і військових діячів Російської імперії відсоток повного схвалення сягнув 71,6% та 71,0% відповідно.
Виявлено також і те, що для українського суспільства більше смислове навантаження мають події державного-політичного значення, аніж культурного-релігійного характеру: перші за значущістю — День Незалежності (47,7%), День прапора (17,1%), День Конституції (7,7%). Водночас День вишиванки обрали 4%, а свято Покрови — 1,3%.
Революцію гідності, десяту річницю початку якої відзначаємо, 52,6% опитаних вважають подією, яка «кардинально змінила хід сучасної історії України», а 12% – одним із найбільших досягнень та перемог в усій українській історії. У вшануваннях памʼяті Героїв Небесної Сотні щорічно або інколи беруть участь 68,1% українців. А понад половина – 55,6% вважають, що найкращим вшануванням памʼяті загиблих протестувальників будуть справжні реформи у країні та подолання корупції.
Опитування проводилось методом особистого інтерв’ю (face-to-face) та телефонного інтерв’ю (САТІ).
Географія дослідження — вся Україна (окрім тимчасово неконтрольованої території України), а саме: Західний, Центральний, Південний і Східний регіони та місто Київ. У прикордонних із Російською Федерацією областях та областях, на території яких ведуться бойові дії — у Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, — було проведене телефонне опитування.
Вибіркова сукупність кількісного дослідження є репрезентативною для дорослого населення України (віком від 18 років) за основними соціально-демографічними характеристиками та регіональним розподілом. Було опитано 1 875 респондентів, похибка вибірки становить 2,26%.
