УВАГА. Вхід до прес-центру можливий лише за наявності негативного ПЛР-тесту або СOVID-сертифікату.
Білоруський узурпатор Олександр Лукашенко вже давно погрожував західним сусідам: якщо його не сприйматимуть на рівних, то він зніме бар’єри для міграційних потоків, наркотрафіку та інших загроз західній цивілізації. Після фальсифікації минулорічних виборів, брутального придушення мирного протесту та спроб повітряного піратства, Лукашенко потрапив у найжорсткішу ізоляцію за весь час свого правління. І дістав останній козир – штучно спровокував міграційну кризу на східних кордонах ЄС.
На відміну від подій 2015 року, потік мігрантів значно менший, ці люди не тікають від наступу ІДІЛ і в багатьох встановлених випадках придбали недешеву білоруську транзитну візу, “повівшись” на запевнення місцевих представників Лукашенка. Він свідомо тисне на больові точки ЄС, домагаючись свого визнання. І наступним кроком його дестабілізуючої поведінки може стати поворот проти України.
Після 2020 року білоруський режим повністю перейняв кремлівський пропагандистський дискурс щодо України. Будь-які проблеми нашої держави корисні йому як продукт “внутрішнього вжитку”, засіб виживання. Тож українській владі варто бути напоготові, що живий щит Лукашенка з’явиться на прикордонних заставах на Волині, Рівненщині чи Чернігівщині. Перші кроки вже прийнято – в цих регіонах розгорнуті додаткові частини Нацгвардії.
Український кризовий медіа-центр ініціює панельну дискусію для обговорення таких питань:
- Чи здатна Україна опиратися спробам затягти її до “міграційної кризи”?
- Наскільки дії Лукашенка скеровуються Кремлем?
- Якою має бути консолідована реакція Заходу на тактику “живого щита” від Лукашенка?
- Чи можна контакти з Мінськом назвати переговорами з терористом – особливо в контексті погроз Лукашенка перекрити газовий транзит? Чи зможе він витиснути своє визнання від Брюсселю, Берліну та Парижу?
