Об’єднані територіальні громади отримують потужний ресурс, але й несуть велику відповідальність – голова Байковецької громади

dsc_9107Байковецька громада Тернопільщини об’єднала у собі 5 окремих сільських рад. Мотивацією для об’єднання стали ті нові повноваження, що їх надає закон. Втім, новостворена громада повністю свідома тої відповідальності, що виникає разом із потужним ресурсом, який отримує місцеве самоврядування. Про це розповів Анатолій Кулик.  Він також зазначив: «Я та мої колеги прочитали закон і побачили там мотивацію, що ми отримаємо, коли почнемо об’єднуватися. Ті, хто виступає проти, зазвичай не вважають за потрібне його читати».

Звідки гроші?

За словами Анатолія Кулика, зараз у громаду прийшли інвестори, у селі працює потужне підприємство «Sumitomo Electric BordNetze», що виробляє бортові системи для автомобілів фольксваген. «Цей завод повністю побудований за рахунок іноземних коштів. Він створив 2,5 тисяч робочих місць і вже планує розширення», – зазначив він. За підрахунками громади, у цьому році надходження від підприємства у місцевий бюджет складатиме 50 мільйонів гривень. «Порахувавши кількість робочих місць та їхні заробітні плати, а також те, що 60% податків на доходи фізичних осіб буду осідати в місцевій громаді, ми зрозуміли, що це великі кошти, що з ними можна йти і розвивати території не лише власного населеного пункту, але й ті території, що долучаться до нас. Тепер ми також можемо самостійно вирішувати, куди ці кошти направляти», – пояснив пан Кулик.

картинка_байківці

Більше даних про бюджет Байковецької та інших громад за посиланням 

Також створили реєстраційний центр. Із прийняттям необхідного законодавства у жовтні цього року, усі кошти від діяльності центру йтимуть у місцевий бюджет. Це приблизно мільйон гривень на рік.

У Байковецькій громаді також змінили нормативно-грошову оцінку землі. Для цього розробили та затвердили генплан, змінили межі населеного пункту – ввели всю територію сільської ради. «Буквально за один рік із 200 тисяч гривень (це плата за користування землею) ми отримали 1,5 мільйона гривень. При цьому ми понизили ставку орендної плати», – підкреслив Анатолій Кулик.

Немаловажним джерелом ресурсів для розвитку пан Кулик назвав проекти міжнародної технічної допомоги, спрямовані на підтримку децентралізації та місцевого розвитку. Зокрема він зазначив, що громада подала заявку на участь у програмі DOBRE, що розпочала роботу у семи областях України, серед яких і Тернопільська.

Розвінчання міфів

Противники об’єднання громад висловлювали побоювання, що після цього у селах зникнуть школи, позакриваються ФАПи, що люди будуть змушені за довідками їздити в інший населений пункт. Анатолій Кулик натомість розповідає, що у громаді зараз розвивається і медицина, і освіта та культура. Послуги також надаються у зручний спосіб. «Ми домовилися, що за довідкою ніхто в центр може не їхати, ми цю довідку видаємо на місцях. І староста, і представник оргвідділу мають печатки і на місці видають довідки»,- запевнив пан Кулик.

За словами Володимира Гуля, в.о. старости сіл Лозове та Курники, що також увійшли до Байковецької громади, проте не стали її центром, його села вже отримали близько одного мільйона гривень. На них провели капітальний ремонт будинку культури, покращили благоустрій, вуличне освітлення та закупили найсучасніший кабінет фізики до школи. «Я вже не кажу про дороги, вони не ремонтувалися років 20 чи навіть 30. А зараз сполучення між нашими селами – 5-10 хвилин», – розповів він.

Кошти з бюджету громад йдуть також на утримання медичної інфраструктури. За словами Кулика у кожному селі є ФАП, повністю забезпечений першочерговими медикаментами та апаратурою. В одному із сіл є амбулаторія, де окрім всього є необхідне устаткування для біохімічного аналізу крові. В громаді також працюють сімейні лікарі. «Це все відбувається безкоштовно […] У цьому році ми також вирішили закупити медичні послугу вторинного рівня. Ми готові її проплачувати не лише в частині субвенції від держави, але й додаючи з власного бюджету. Ми уклали угоду з лікарнею у Тернополі. Тепер нашим людям не потрібно закупати медичні товари, аби їх почали лікувати. У нас іде персоніфікований облік людей, які отримують там послуги і ми по факту їх надання їх оплачуємо», – зазначив Анатолій Кулик.

Як громаді надаються медичні послуги

«В нас у кожному селі є фельдшерсько-акушерський пункт. Крім того, ми маємо два зубних кабінети, де жителям громади безкоштовно надаються терапевтичні послуги… ФАПи за рахунок бюджету громади забезпечені в достатній кількості медикаментам та необхідними засобами… Також ми маємо амбулаторію… Ми закупили апарат для проведення біохімічного аналізу крові» – розповів пан Кулик.

За словами голови громади, держава передала органам місцевого самоврядування первинний і вторинний рівень медичних послуг і надала на це субвенцію. «Ми довго думали як вірно цими коштами розпорядитися. Дехто казав, що всі ці кошти потрібно просто віддати до району. Ми сказали: ні, так не буде, ми готові сьогодні в медичних закладах купити медичну послугу вторинного рівня». Менеджмент громади уклав угоду із двома медичними закладами Тернополя про обслуговування жителів Байковецької громади, ведеться персоніфікований облік надання послуг, які проплачуються громадою за фактом їх надання.  Крім того, була домовленість, що жителі не будуть платити якихось додаткових платежів «за шприц, за кабінет, за плівку» тощо.

Можна сказати, що Байковецька громада вже запровадила принцип, про який говорить МОЗ, що «гроші ходять за пацієнтом».

Пріоритети

За словами голови Байковецької громади, кошти від роботи заводу та інших джерел бюджету планують направити на розвиток, у першу чергу віддалених сіл. Серед пріоритетів – дороги, медичні послуги, розвиток освіти та культури. На розвиток інфраструктури з центрального бюджету отримали 4,5 мільйони, будують лінію електропередачі та вже утеплили одну зі шкіл.

Виклики

Пан Кулик, вважає, що питання землі є одним із основних викликів для подальшого розвитку місцевого самоврядування.  «Треба нам дати можливість розпоряджатися землями»  – зазначив він. Пан Кулик також сказав про необхідність запровадження ринку землі. «Люди мають пайові наділи, але вони не є їхніми господарями. Ними користуються великі латифундисти, які мають великі масиви паїв. Вони приїжджають у громаду, і абсолютно не вкладають нічого в розвиток інфраструктури. Люди при цьому отримають 3-5% – це не ті суми грошей, які вони мають отримувати від оренди. Фактично власник паю не є його власником, якщо він не може їм розпорядитися на свій розсуд», – переконаний він.

Голова Байковецької громади вважає, що законодавець не встигає за розвитком громад і часто змушує їх йти обхідним шляхом: ухвалювати генплан, змінювати межі населених пунктів, аби хоч якось реалізовувати своє право на розпорядження власною землею.

Також проблемою є нестабільне законодавче поле. Постійно вносяться законопроекти, які пропонують перекласти на громади додатковий фінансовий тягар. «Нам важливо знати, на чому ми стоїмо. Ми згодилися грати по одним правилам, і вони мають бути стабільними. А так на нас хочуть покласти додаткові видатки. Це на, мій погляд, трохи не чесно. Закони мають бути стабільним», – вважає пан Кулик.