Бібліотеки рятують донори і видавництва

З нагоди всеукраїнського дня бібліотек в Українському кризовому медіа-центрі відбулась зустріч з генеральною директоркою Національної бібліотеки України для дітей Аллою Гордієнко, яка також є президенткою Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги і очільницею Громадської організації “Українська асоціація працівників бібліотек для дітей”.

Вона вважає, що ніякої іншої дії, як читання, для розвитку особистості просвітницької і наукової ніхто не ще у світі не вигадав. Для того, щоб розвиватися в середині, треба читати. Процес може бути різним – у якомусь пристрої або у паперовій формі, але сутність одна. На цьому бібліотеки повинні виїжджати у суспільстві, адже навчатись людина може в будь-якому віці.

«Жінка поважного віку виписує «Порадницю». Тож вона теж її читає і набирається, але все ж треба з дитинства привчати читати щось. В інтернеті багато неправдивої інформації. Світова пам’ять, закладена у книжці, більш правдива, і для того, щоб проаналізувати якесь питання, потрібно взяти декілька книжок. Бібліотекар як навігатор – він все підкаже», – радить Алла Гордієнко.

Якщо це не викликає сумніву, то інше питання – присутність у бібліотечних фондах російськомовних книжок – не перестає бути предметом дискусії у суспільстві. Що думає з цього приводу Генеральна директорка Національної бібліотеки України для дітей?

«Ми і зараз не відмовилась від таких книжок, – відповідає вона. –  Чому? Ми – національне книгосховище. Ви за 5-10 років прийдете до нас і замовите книжку, і за законом ми повинні вам її видати. Звісно, є список заборонених видань, що відносяться до ворожої пропаганди руського мира. Про заборону іншого не може йти мови, бо всі мають справа виключно з рекомендаціями», – пояснює Алла Гордієнко.

З іншого боку, є книжки, які морально застарілі. Дітям сьогодні вже не цікаві ти книжки, які читали 40-50 років тому. Їх забирають з полиці у книгосховище. За останніми даними, всі бібліотечні фонди країни налічують майже 200 мільйонів видань. Впродовж 2022-23 років вони зменшились до 150 мільйонів.

А як відбувається поповнення фондів?

«На цю програму, на жаль, поки грошей немає, – визнає гостя. – Трохи було з місцевого бюджету, але ми говоримо про обласні бібліотеки, міські, селищні. У наступному бюджетному році великі кошти закладені. Побачимо, що вийде з цього. В основному ми працюємо на грантових програмах. Україна у світі дуже популярна і є багато друзів, які хочуть нас підтримати. Крім того, ми активно працюємо з видавництвами, а вони дуже щедрі, і я за це хочу їм віддячити. Багато з них просто дарують нам книжки».