Стратегічне партнерство України і Азербайджану в умовах викликів глобальному світовому порядку стало темою круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі. Для ініціаторки заходу, кураторки українсько-азербайджанських проектів Марини Гончарук це не перший досвід зібрати представників різних сфер обох країн, які є стратегічними партнерами.
«Азербайджан є країною, яка послідовно та принципово підтримує територіальну цілісність України, надає гуманітарну допомогу, підтримку в енергетичному секторі. Азербайджанські компанії задіяні у відбудові об’єктів, що постраждали від обстрілів. Тому вкрай важливо продовжувати розвивати взаємовідносини, долати виклики, обмінюватись досвідом і шукати можливості для нових проєктів», – зазначила Марина Гончарук.
Першим вона запросила до слова військовослужбовця ЗСУ, парамедика, колишнього муфтія Духовного управління мусульман України “Умма” Саїда Ісмагілова. Під час онлайн включення він дав оцінку процесу інтеграції азербайджанців в український соціум.
«За кількістю людей, які є громадянами України або постійно мешкають в ній, азербайджанська діаспора – найбільша з усіх мусульманських країн. До початку повномасштабної агресії її життя було досить активним. Постійно проводилися культурні заходи. Її представники брали активну участь у розбудові ісламської традиції в Україні. Зокрема, азербайджанські бізнесмени допомагали у будівництві мечетей, у тому числі мечеті у Маріуполі, яка постраждала внаслідок російської агресії. До того ж, ми маємо вагомий внесок у захист України, і в цій боротьбі десятки азербайджанців, на жаль, загинули, відстоюючи свою нову батьківщину», – сказав Саїд Ісмагілов.
На економічний вимір відносин звернув увагу віце-президент ТПП України Валерій Король. Він повідомив, що на сьогоднішній день Україна є шостим торговельно-економічним партнером Азербайджану у всьому світі.
«Битву виграє військо, а війну економіка, і в цьому плані наше співробітництво з Азербайджаном є дуже яскравим прикладом, – наголосив спікер. – Станом на 2021 рік, товарообіг між нами сягнув 1,1 мільярда доларів. Наступного року не дотягнули і 700 мільйонів, але для країни, яка рік воює, це зовсім непоганий показник».
Головне, вважає Валерій Король, що обидві країни ментально, економічно і політично розуміють одна одну.
Говорили на круглому столі і про українську громаду Азербайджана. Викликів і завдань перед нею торкнулася у своєму виступі Голова Спілки українок цієї країни Лідія Алієва.
«Якщо рік тому ми в більшій мірі займалися напрямком допомоги біженцям та збором гуманітарної допомоги і локально працювали переважно в Азербайджані, то зараз тенденція змінюється, – пояснила вона. – Багато уваги приділяємо медіа, культурним ініціативам, завдяки чому намагаємось привернути увагу до того, що відбувається в Україні».
Медійна сфера є одним з кіл, навколо яких теж будуються відносини між Азербайджаном і Україною. Зі слів популярного блогера, медіадиректора найбільшого в Азербайджані медіахолдингу “Global Media Group” Гаміда Гамідова, більшість азербайджанців добре знають, що відбувається в Україні. Знають, де проходить театр бойових дій, що за місто Бахмут, скільки відсотків території окуповано. Втім, кількість українських громадян, які знають про тридцятирічний конфлікт Азербайджану та Вірменії, набагато менша, відзначив журналіст.
«Я дуже хотів би, щоб мої українські колеги більше уваги приділяли тому, що відбувається на південному Кавказі, вивчали, виявляли інтерес, адже наші країни неймовірно близькі», – заявив Гамід Гамідов.
З ним погодився його колега – директор азербайджанського інформаційного агентства “Report” Фуад Гусейналієв: «Я бачив, як українські колеги, приїхавши до нас, були здивовані розвитком Азербайджану та Баку. З іншого боку, на власні очі вони побачили, як усе було зруйновано на деокупованих територіях».
В якості прикладу співпраці медійників він навів угоду про співпрацю з українським агентством «Уніан», яке агентство “Report” уклало у 2021 році. Після цього на стрічці українського ресурсу почало з’являтися чимало матеріалів про процеси, що відбуваються в Азербайджані.
Не оминув теми інформаційного середовища і голова Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, хоча головний акцент все ж зробив на визначенні рівні міжпарламентського діалогу.
«Азербайджан офіційно є нашим стратегічним партнером. З моменту початку повномасштабної агресії ми відчуваємо, що ця країна і її народ дуже активно підтримує Україну. Наскільки я помітив, в азербайджанських медіа практично немає російської пропаганди. Це дуже важливо і показує спільність нашої боротьби з російською дезінформацією. У нас нещодавно перебувала делегація депутатів парламенту Азербайджана. Ці дуже теплі зустрічі справжніх друзів, коли можна відверто поговорити про іноді дуже складні питання. Нас об’єднують не тільки історичні зв’язки і культурна спорідненість між народами, а й те, що перемога України над державою-агресором і повна деокупація територій також є запорукою безпеки Азербайджану, тому що ми знаходимось на боці міжнародного права», – відмітив народний депутат України.
Ще одним аспектом взаємовідносин, якому знайшлося місце у діалозі в Українському кризовому медіа-центрі, стала співпраця між правниками.
Костянтин Глоба, керуючий партнер адвокатського об’єднання “Barristers”, за підтримки якого відбувся захід, розповів про певні законодавчі зрушення, які сталися в останній період. Серед них дозвіл нерезидентам укладати прямі договори із Збройними силами і вступати до лав війська, а також автоматична пролонгація посвідок на тимчасове проживання.
«Сьогодні в умовах війни азербайджанці в Україні особливо потребують правового захисту. Україна і українські адвокати роблять крок на зустріч, і наше об’єднання долучається до цих процесів, – зазначив спікер. – Серед неврегульованих питань в нашій країні особливо потребує правової уваги відсутність на державному рівні затвердженої експертної методики оцінки завданої шкоди. Сьогодні це питання стоїть гостро. За відсутності єдиного підходу до розуміння оцінки шкоди в результаті військових дій, на адвокатах лежить максимальна відповідальність по якості фіксації збитків. Азербайджанський бізнес і громадяни, які постраждали в результаті військової агресії, в цьому потребують особливого захисту».
