«Україна — Азербайджан: стратегічне партнерство в умовах викликів глобальному світовому порядку» – круглий стіл під такою назвою відбувся в Українському кризовому медіа-центрі. Це вже третя зустріч експерті обох країн. Цього разу фокус уваги був спрямований на торговельно-економічне співробітництво, політичний та дипломатичний діалог, енергетику і взаємодію в рамках міжнародних площадок.
«Кожного дня ми дізнаємось про нові кроки у співпраці між нашими країнами. Остання новина – виділення Азербайджаном 7,6 мільйонів доларів для надання гуманітарної допомоги Україні. Зокрема, йдеться про закупівлю і передачу електрообладнання», – зазначила кураторка українсько-азербайджанських проєктів, журналістка Марина Гончарук.
Крім того, нещодавно Україна і Азербайджан домовились про дозволи на перевезення на наступний рік. Це допоможе розвинути логістику в умовах, коли транспортні шляхи, які існували раніше, заблоковані. Цю подію прокоментувала керівниця Управління міжнародних автомобільних перевезень Мінінфраструктури України Катерина Онищенко.
«Це був великий прорив, – наголосила вона. – До цього кожного року ми звертались з проханням надати нам додаткові дозволи, що ускладнювало роботу наших перевізників».
Зі слів Катерини Онищенко, Азербайджан є дуже надійним транзитним партнером. У 2016 році, коли Росія заблокувала транзитний проїзд в напрямку Казахстану і Киргизстану, Азербайджан був першою країною, яка допомогла Україні розробити альтернативний маршрут доставки товарів.
Тему транспортних коридорів продовжив керуючий партнер “Національної антикризової групи” Тарас Загородній.
«Ерозія політичного впливу Росії на країни Прикаспійського регіону привела до того, що вони починають шукати альтернативні шляхи для експорту власних енергоносїїв. Наприкінці минулого року була створена Азербайджансько-казахстанська компанія для експорту нафти через Грузію або Туреччину. Йде пошук транспортних коридорів через Кавказ і в контексті відновлення Китаєм великого проекту «Шовковий шлях». Це відкриває нові можливості для Азербайджану і більш широкі горизонти співпраці з Україною», – відзначив експерт.
На його переконання, точок дотику в нас дуже багато. В першу чергу це нафта і газ. Окрім інвестицій Україні потрібні надійні джерела енергоносіїв. Багато спільних інтересів щодо продуктів нафтопереробки, у тому числі на території України.
Геополітичному аспекту питання присвятив виступ політолог, голова центру політичних студій “Доктрина” Ярослав Божко.
«Те зростання Азербайджану, яке ми спостерігаєм протягом десятиріччя, значною мірою є елементом більш комплексного явища, яке можна назвати концептуалізацією Тюркського світу. І той факт, що Азербайджан зміг відновити свою територіальну цілісність в ході другої Карабахської війни, так само є свідченням того, як сильно змінилася розстановка сил в Євразії», – визнав Ярослав Божко.
Він вважає, що Азербайджан цікавий Україні як носій інтересу стратегічної стабільності щодо всього регіону Кавказ. У фреймі «Світ без Росії», який хоче просувати Україна, найбільшою проблемою є те, що не так багато держав в різних регіонах світу здатні взяти на себе зобов’язання стратегічної стабільності.
Взаємодію обох країн слід описувати у двох контекстах – у період війни в Україні та у післявоєнний період. Це підкреслив директор Центру досліджень Південного Кавказу Фархад Мамедов.
«У першому випадку це безумовно підтримка на політичному та гуманітарному рівні України у її боротьбі за територіальну цілісність, – пояснив він. – Проте, все вказує на те, що і після війни Азербайджан і Україна матимуть єдині підходи. Вони обговорені у документі про поглиблення стратегічного партнерства, який було підписано у Києві у січні 2022 року».
Про те, яку роль в нових умовах може зіграти ГУАМ, розказав директор Аналітичного центру імені Топчибашева Русіф Гусейнов. За його оцінкою, вона змогла стати повноцінною регіональною організацією.
«Володимир Зеленський на початку свого президентського терміну надавав їй великого значення, – згадав експерт. – Було проведено кілька зустрічей і заявлено, що ГУАМ має стати серйозним союзом для обговорення важливих економічних питань. За рік до того, як Росія розпочала вторгнення в Україну, наш центр представив свою концепцію ГУАМ+. Вона ґрунтувалася на тому, що усі члени організації мають чітку стратегію участі у євроатлантичній сім’ї. Якщо Україна, Грузія та Молдова вирішили дотримуватись цього курсу, то Азербайджан не менш чітко окреслив свою політику рівновіддаленості як від західного, так і від східного блоку. Ми закликаємо відродити ГУАМ, надавши їй військовий вимір і непряму парасольку НАТО, яку вона ніколи не мала, на основі військового союзу між Туреччиною та Азербайджаном. У цьому випадку ГУАМ отримує підтримку від сусідніх країн-членів НАТО – Польщі, Румунії, Туреччини, та певною мірою – від Великобританії та США», – припустив Русіф Гусейнов.
В роботі круглого стола також взяли участь народний депутат України Сергій Нагорняк, експерт в області енергетики, ринку нафти і газу Кянан Джафаров та аналітик Алі Гаджизаде.
