Плануючи вибір цікавих спікерів для регіональних журналістів, в Українському кризовому медіацентрі завжди намагаються запросити на ці зустрічі фахових експертів, які мають вплив на прийняття важливих рішень. Таких, як Федір Лапій. Як лікар-інфекціоніст і голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) він знає все про вакцинацію, а це одна з провідних тем у будь-якому регіоні країни.
На початку колективного інтерв’ю з представниками ЗМІ семи областей він розказав, як створювалась Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики:
«10 років тому виникло питання: яким чином зробити, щоб Україна була подібною до Британії, США, Канади, Німеччини, Бельгії у сфері прийняття рішень? В цих країнах давно існують національні технічні групи експертів з питань імунопрофілактики. Це як правило незалежні експерти. Вони мають наукові ступені і представляють свою власну думку. Це так би мовити суд присяжних, коли мова йде про те, кого, як і з яким інтервалом вакцинувати».
Шлях від слів та задумок до тієї структури, яка існує сьогодні, був нелегким. Перші кардинальні зміни відбулись лише після 2014 року, коли було створено Центр громадського здоров’я. Коронавірус цей процес підштовхнув, і у 2020 році було прийняте рішення про перезавантаження НТГЕІ. Тоді Лапій і очолив групу, до складу якої увійшли 11 експертів з епідеміології, організації охорони здоров’я, громадського здоров’я, педіатрії, інфекційних захворювань, імунології, управління у галузі охорони здоров’я та громадського здоров’я, лікувально-профілактичної роботи, терапії та сімейної медицини, комунікацій та економіки у галузі охорони здоров’я.
Головна ціль Групи – надання МОЗ України незалежної оцінки у питаннях формування та реалізації політики у сфері імунопрофілактики і рекомендацій з удосконалення національної політики та стратегії імунопрофілактики для всіх категорій населення.
Для цього проводиться аналіз і надання пропозицій щодо формування оптимальної національної політики та стратегії у сфері імунопрофілактики, визначаються та обґрунтовуються потреби в додаткових епідеміологічних та імунологічних дослідженнях, вносяться пропозиції щодо розробки проєктів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації політики у сфері імунопрофілактики, надаються рекомендації про застосування імунобіологічних препаратів з певним антигенним складом за наявності нової інформації або в разі зміни ступеня ризику, що пов’язаний з конкретним захворюванням.
Говорячи про Групу, її керівник запевнив, що вона не керується «вподобайками», і поводить себе досить незалежно від уряду, і зокрема Міністерства охорони здоров’я. Це дає можливість виробляти спільну позицію професіоналів.
Яка ситуація в країні на зараз? Проти COVID-19 повністю вакциновано більше мільйону українців. Процес розпочався 24 лютого, і був розбитий на п’ять етапів. За основний критерій розподілу етапів взяли принцип: кожна наступна категорія має умовно менший ризик заразитися, ніж попередня.
Пріоритет надавався людям старшого віку. Чому – зрозуміло. Вони ризикують померти через цю хворобу чи її ускладнення, і тому мають бути вакциновані передусім.
На першому етапі мобільні бригади вакцинували людей із критичним ризиком заразитися і захворіти COVID-19, а також фахівців, які працюють у сфері протидії пандемії COVID-19. Тоді планувалось охопити 367 тисяч українців.
Другий етап розповсюджувався на людей із надзвичайно високим ризиком заразитися COVID-19, а також всіх медичних працівників, які не увійшли до першого етапу. До мобільних бригад підключились лікарні первинної медичної допомоги. Завдяки цьому планувалось вакцинувати близько 2,5 мільйона громадян.
На наступних етапах до процесу вакцинації приєднались фахівці, які працюють у сферах підтримки безпеки, життєдіяльності держави та критично важливої інфраструктури. Лише на п’ятому етапі, коли вакцинують всі попередні критичні категорії, і вакцини буде достатньо, почнуть вакцинувати всіх старших за 18 років людей. Всього — близько 13 мільйонів.
Цю кампанію можна порівняти з потягом, який простояв, а тепер намагається наздогнати графік. Проте, перешкодою в цьому є не тільки відсутність кількості вакцин, необхідної для виконання плану вакцинації, а і настрої населення. Кожний четвертий українець проти того, щоб йому вкололи вакцину проти COVID-19. І подібна картина спостерігається практично у кожній країні. Нерідко причина тому – побоювання щодо самих вакцин.
І все ж, динаміка заряджає керівника НТГЕІ оптимізмом:
«Зараз ми почали четвертий етап. П’ятий – це усі українці і робота пунктів масової вакцинації. Це працюватиме на комунікацію: сусід вакцинований і товариш з роботи – тоді і я побігу на вихідних».
Це має на психологічному рівні зламати супротив деяких противників вакцинації. Щодо якості вакцин, то тут жодних сумнівів:
«Є усі наукові підстави вважати високоефективними і безпечними ті вакцини, які на сьогоднішній день схвалені в Україні».
Наразі їх три:
Вакцина Pfizer/BioNTech розроблена німецькою компанією BioNTech у співпраці з американською Pfizer та китайською Fosun Pharma. Поширюється також під товарним знаком Comirnaty. Являє собою РНК-вакцину, що кодує мутантну форму білка SARS-CoV-2, який інкапсульований в ліпідні наночастинки.
Вакцина AstraZeneca (Оксфордська вакцина), також відома як Oxford/AstraZeneca, Covishield (Ковішелд), Vaxzevria розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca. Це векторна вакцина, що використовує генетично модифікований аденовірус шимпанзе.
І нарешті вакцина Sinovac, або CoronaVac. Вона розроблена китайською біофармацевтичною компанією Sinovac. Являє собою хімічно інактивовану цільновірусну вакцину. У ВООЗ рекомендують застосовувати вакцину CoronaVac для щеплення людей від 18 років. Однак у випробуваннях брала участь незначна кількість людей, старших за 60 років, тому ефективність для цієї вікової групи оцінити не змогли.
Щодо російської вакцини Спутнік V, то вона в Україні не з’явиться, вважає Лапій. І тому є кілька причин. По-перше, в Європі є певні моменти сумніватись щодо цієї вакцини. Тому її досі не схвалили. По-друге, вона виробляється країною-агресором.
Чи відомо нашій медицині, яким людям взагалі не потрібна ніяка вакцинація? На таке питання Олександра Гунько з Херсонщини керівник НТГЕІ відповів з іронією: «Тим, хто ходить по воді, вона не потрібна».
Катерина Стаценко з Запорізької області запитала про те, як останніми роками змінилось ставлення українців до вакцинації?
«У квітні минулого року як у США, так і в Україні ми мали великій провал з вакцинацією, – визнав спікер. – Усі розуміли, що треба щось робити, аби у нас не був кір, адже коли кір приєднається до Covid-19, це буде дуже погано. Я дуже хочу подякувати і професійним товариствам, які зайняли активну позицію. За літні місяці ми наздогнали вакцинацію, і 2020 рік закінчили не гірше, ніж 2019. По тим даним, які маємо зараз, ми йдемо приблизно так, як у 2019 році»
Питання регіональних журналістів до Федора Лапія здебільшого були про практичні речі, з якими зіткається кожна людина, яка вакцинувалася.
Якщо двічі зробили вакцинацію, як отримати так званий «ковідний» сертифікат?
«Як тільки ви прийдете до свого сімейного лікаря, він роздрукує документ, підпише та поставить печатку. І все. Це міжнародний сертифікат вакцинації. Він друкується французькою або англійською мовами та пред’являється в країні, куди ви їдете. Для спрощення процедури зараз видається міжнародний сертифікат вакцинації. Що стосується імунного паспорту, то ідея яка: прив’язати інформацію про те, чи ви хворіли, чи є антитіла, чи вакцинувались. З 1 липня на міжнародному рівні старт таких паспортів вже запущено. Подібний модуль в Україні розроблено. Вам не буде потрібно йти до лікаря та роздруковувати міжнародний сертифікат вакцинації. Буде достатньо відкрити додаток ДІЯ», – пояснив спікер.
Чи можна вакцинувати дітей із груп ризику?
Лапій зазначив, що НТГЕІ ухвалила рішення рекомендувати МОЗ вакцинувати дітей із груп ризику. Наприклад, якщо дитина з онкологією, то її вакцинують, якщо в інструкції до вакцини зазначено, що вона дозволена для цього віку. Для такої вакцинації дітей з 12 років, згідно з інструкцією до препарату, може застосовуватися, зокрема, вакцина Pfizer.
Один з аргументів противників вакцинації – наявність у вакцині від Pfizer-BioNTech поліетиленгліколю. Що можете сказати з цього приводу?
«Його ще називають ПЕГ. Це водорозчинний полімер, який використовують в молекулярний біології для стабілізації розчинів чи осадження молекул. Ви точно мали справу з ПЕГ, коли користувалися шампунем чи тоніком для обличчя. Він нетоксичний», – заспокоїв керівник НТГЕІ.
Заборона вживання алкоголю після вакцинації – правило чи забаганка лікарів?
Відповідь була скоріше вираженням власної позиції: «Якщо особа має наміри вжити алкогольні напої, то вакцинація проти COVID-19 не є тому забороною. Єдине, що хочу нагадати: алкоголь шкодить здоров’ю».
Наприкінці колективного інтерв’ю Федір Лапій порадив звернутись до збірника «100+ відповідей на запитання про вакцинацію проти COVID-19», де зібрано все, що цікавить людей на цю тему. Він – один з авторів цього видання, яке стало можливим завдяки зусиллям ГО «Батьки за вакцинацію» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках програм «Соціальний капітал» і «Громадське здоров’я», україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти», за участі Кластеру «Перспективи розвитку східних регіонів України» Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH та інформаційної підтримки ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Знайти у вільному доступі в інтернеті та скачати збірник «100+ відповідей на запитання про вакцинацію проти COVID-19» не важко. Набагато важче переконати противників вакцинації, що від їх рішення залежить здоров’я та життя інших.
Зустріч у форматі колективного інтерв’ю відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.
