Антикорупційний центр “Межа” представив результати дворічного моніторингу використання 62 мільярдів гривень на відновлення України з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а також з платформи United24.
Про те, що спонукало активістів взятись за цю тему, розповів юрист-аналітик Антикорупційного центру “Межа” Даніїл Фуксман.
З його слів, відбудова фактично розпочалась ще у 2022 році, і тоді були серйозні ризики і побоювання того, що відбудова перетвориться на «Велике будівництво-2», відоме значними корупційними ризиками і зловживаннями.
«Потреби у відновленні України вже зараз оцінюються в сотні мільярдів доларів. Очевидно, наразі в Україні таких коштів немає і поки що ніхто їх нам не виділяє. Проте ми розуміємо, що вже зараз потрібно будувати стійку систему прозорих фінансових механізмів, які зможуть акумулювати та ефективно і підзвітно розподіляти кошти на відбудову. Крім того, це заощадить наявні ресурси, які в нашому державному бюджеті і так обмежені», – додав експерт.
Як свідчать результати моніторингу, у 2023 році найбільше фінансування отримали проєкти з відновлення критичної інфраструктури (18,88 млрд грн), компенсації за пошкоджене та зруйноване житло (11,73 млрд грн) та будівництва магістральних водогонів (8,5 млрд грн.).
Даніїл Фуксман підкреслив, що ключовим для прозорого розподілу коштів є пріоритезація.
“Коли ми відкрили перший перелік звернень на отримання коштів із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, побачили дуже багато будівництв нових стадіонів, басейнів, реконструкцій офісних центрів – на сотні мільйонів. Після запровадження пріоритезації кількість таких звернень дуже зменшилася. Бо діють чіткі критерії відбору проєктів”, – сказав він.
Юрист Антикорупційного центру “Межа”. Владислава Рудика детальніше зосередилася на спеціальних рахунках, відкритих для міністерства Національним банком, зокрема моніторингу використання коштів з цих рахунків.
«Наша команда цим займається ще з моменту створення платформи united24, і вже в 2023 році було презентовано наше перше дослідження із виявленими порушеннями, недоліками, рекомендаціями щодо удосконалення цих процедур. Вже тоді ми наголошували на необхідності розмежування рахунків, які діють під брендом united24 та тих, які загалом відкриті різним міністерствам у Національному банку», – розповіла Владислава Рудика.
Вона назвала ключові рекомендації щодо виділення коштів зі спеціальних рахунків, а саме публікацію всіх звернень, інформації щодо засідання, протоколів, звітів тощо; допуск до засідань представників громадськості, а також ретельний аналіз поданих звернень, зокрема на предмет обґрунтованості запропонованого фінансування.
Юристка Антикорупційного центру «Межа» зазначила, що нині зупинена розробка ключового для відбудови законопроєкту “Про засади відновлення”, а також буде новий закон про публічні закупівлі.
“Важливо, щоб у новому законопроєкті було передбачено оприлюднення кошторисів в обов’язковому порядку в Prozorro. За цим ми будемо слідкувати, бо наразі законопроєкт цієї вимоги не включає”, – пообіцяла Владислава Рудика.
Переходячи до висновків, Даніїл Фуксман наполіг на тому, що застосування прозорої пріоритизації за чіткими критеріями має бути основою для функціонування будь-якого фонду і будь-якого фінансового інструменту, який фінансується з державного бюджету України. Це необхідно для того, аби кошти виділялись справді на першочергові проекти.
«Другий висновок – це те, що громадський моніторинг дозволяє запобігати значній кількості можливих порушень. Вже сама його наявність дозволяє попередити виділення коштів на реально «зашкварні» проекти. І третє: регулювання фонду протягом трьох років його діяльності постійно змінювалась. То джерела змінювалися, то напрямки його використання. Фонд, з якого фінансується відновлення, не може так кардинально змінюватися. Нам потрібна сталість всіх процесів, всіх процедур, і ми вимагаємо, щоб Фонд ліквідації наслідків збройної агресії був закріплений в бюджетному Кодексі», – зазначив юрист-аналітик Антикорупційного центру “Межа”.
З тими напрацюваннями, які вже має в цій сфері громадська організація «Антикорупційний штаб», ознайомив її голова правління Сергій Миткалик. На його переконання, головними викликами на сьогодні є не лише відсутність грошей, а і зменшення прозорості та відкритості механізму.
«Тут я би додав, що, на жаль, у нас здійснюється централізація влади. Фактично кошти розподіляються на базі міністерств і громади в цьому практично не беруть участь. Відповідно це призводить до корупційних кейсів, коли навіть народні депутати пропонують представникам уряду неправомірну вигоду. І це має бути предметом уваги НАБУ, адже чим менше буде таких кейсів, тим менше Україна репутаційно втрачатиме на міжнародному рівні», – відзначив Сергій Миткалик.
