Вікторія Одусанво
6го серпня розпочалась операція ЗСУ в Курській області РФ. Прихід війни на міжнародно визнані російські території став неочікуваним викликом для кремлівської пропаганди.
Протягом першої доби, поки Кремль зберігав мовчання, а російські генерали чухали потилиці, роздумуючи над справжніми цілями противника, кремлівська машина Телеграм-пропаганди почала збоїти.
Переважна більшість каналів, наосліп слідуючи “генеральній лінії”, обрала тактику применшення масштабів події. Тим часом група “незалежних” Z-каналів скористалися шансом продемонструвати власну “експертність” та “незаангажованість” на тлі недолугої медійної стратегії Міноборони РФ.
Очевидно, всплеск “інакодумства” у зв’язку з розгортанням операції ЗСУ на Курщині є не ознакою об’єктивності, а орієнтацією на вузькокорпоративні інтереси. Відмінності в позиції провоєнних блогерів, які насмілились критикувати дії військового командування, насправді обумовлюється тим, що за переважною більшістю Z-каналів стоять конкретні групи впливу з середовища спецслужб або клани в структурі командування армії РФ. Таку “співпрацю” російських псевдо-незалежних Телеграм-каналів з російськими високопоставленими чиновниками чи військовими бачимо на прикладі нещодавнього розслідування Телебачення Торонто. Так, відповідно до даних осінтерів, заступник командувача 11-го армійського корпусу Алєксєй Поляков регулярно дискредитував своє начальство та зливав інформацію відомому російському блогеру “Старше Едди” (понад 600 тис. підписників).
Курський прецендент, як і заколот Пригожина в червні 2023, продемонстрували, що в загрозливій для Кремля ситуації групи впливу в структурі російської влади активізують безкомпромісну апаратну боротьбу за близькість до Путіна. Невід’ємним атрибутом цих процесів є Телеграм-війни, метою яких є перекладання відповідальності на внутрішньовидового конкурента.
Головним винуватцем прорахунків в організації оборони державного кордону Телеграм-канали “призначили” начальника Генштабу Валерія Герасимова. Бої на Курщині також стали зручним приводом для списання прорахунків на окремих генералів, зокрема командуючого нововідтвореного Ленінградського військового округу Олександра Лапіна (підрозділи цього об’єднання оперують в Курській області).
Роль вістря телеграм-атаки на генералітет російської армії, як правило відіграють Z-канали, що раніше належали до мережі пригожинських медіа. Інформаційний пул ліквідованого (ймовірно) лідера ПВК Вагнер Євгенія Пригожина був розтоптаний Кремлем понад рік тому. Однак окремі канали з орбіти групи Вагнер не згорнули діяльність, а натомість продовжують підігрівати радикальні настрої серед росіян. Більше того, ситуація довкола операції ЗСУ на Курщині продемонструвала, що у випадку військово-політичної дестабілізації путінського режиму рівень критики може стрімко зростати навіть з боку лояльних каналів.
Нотки вільнодумства на “ура-патріотичному” фланзі російської пропаганди – явище не нове. Досі Кремлю вдавалось контролювати дозування публічно висловлюваного невдоволення з боку радикально налаштованих зетників-імперців. Найбільш незручних критиків російська влада, як правило, саджає (показовий випадок Стрєлкова-Гіркіна) або “виключає” методом цілеспрямованої травлі з боку придворних глашатаїв.
Однак саме несподіваний наступ України може спровокувати Кремль на чергову зачистку Телеграму і посилення контролю за модерацією Z-каналів. Причина, на нашу думку, прихована не в нападках на путінських воєвод. Інформаційне “пускання” генеральської крові може грати на руку Путіну, який, як виходець з КДБ, ніколи стовідсотково не довіряв військовим. Показово, що інформацію, яка дискредитує Герасимова (начебто воєначальник проігнорував дані розвідки про розгортання українського угруповання, яке було задіяно для Курської офензиви) першими опублікували підконтрольні російським спецслужбам канали ВЧК-ОГПУ та «Рибар».
Натомість неприємним сигналом для технологів Кремля могла стати відкрита критика з боку радикального сегменту Телеграму на адресу “офіційної” пропаганди – фередальних ЗМІ, коментаторів політичних ток-шоу та придворних Телеграм-каналів, які в будь-якій ситуації зберігають лояльність владі.
Група аналізу гібридних загроз наводить деякі приклади “дружнього вогню” радикальних російських Телеграм-каналів по позиціях власної пропаганди:
Телеграм канал “Філолог у засідці”, (54 000 підписників):
“…ми спостерігаємо черговий приступ шизофренічного антикризу. Оскільки власне кризу ніяк не вдається приховати, шокованому загалу потрібно терміново показати дещо красиве та заспокійливе. Ніби, подивіться – мудре воєнне керівництво тримає ситуацію під контролем, в область їдуть могучі резерви і зараз ми всіх переможемо”.
Телеграм канал “Записки ветерана”, (357 000):
“Регулярна армія українських нацистів в кількості декількох повноцінних механізованих бригад на натівськвкій техніці вторглась на територію рф, а в них [федеральні ЗМІ] досі “бойовики”. А потім дивуємось чому таке відбувається.
“Одна з найбільш шкідливих категорій фейків – це фейки, які надмірно перебільшують наші успіхи або взагалі містять у собі вигадки, фантазії про такі успіхи, а також ті, які без доказів малюють поразку супротивника, коли він, в реальності, ще не потерпів її”
Владислав Шуригін, військовий “експерт”:
“Ворог на нашій території вже два тижні. Але ми досі не почули хто ж все таки винен у тому, що це сталось. […] Країна має хоча б побачити правдиву карту того, що вона втратила на цей момент. Ми починаємо зараз дуже серйозно програвати інформаційну війну. […] Інтернет забитий ворожою інформацією, на яку “підсідають” наші з вами співгромадяни. І вони відмовляються від нашої з вами інформації”.
Телеграм канал “Тринадцятий” (309 560):
“Як вже це набридло, сидять якісь мямлі, про якихось терористів говорять, про сліди зовні, комусь дзвонять, питають чиюсь думку, дозвіл, нахабно брешуть […] Давайте чесно! Це воєнна імпотенція”
Ще один привід для занепокоєння в Кремлі – відверта критика з боку російських “правих” на адресу кадирівців.
Окрім Міністерства Оборони РФ та федеральних медіа під “роздачу” Z-воєнкорів потрапив спецпідрозділ “Ахмат” та його командир і за сумісництвом заступник начальника Головного військово-політичного управління російської армії Апті Алаудінов. Роздратування діями чеченских підрозділів було спричинене бравурними заявами Алаудінова про численні успіхи “Ахмату” на Курському напрямку, які суперечили дійсності. Також не додали популярності кадирівському ватажку розповіді про те, що “Ахмат” не зупинив прорив кордону, оскільки “розминувся” з підрозділами ЗСУ. Показово, що в Z-блогосфері фаворит Кадирова отримав зневажливе прізвисько “Лапті Аладіна” (перефраз імені).
Телеграм канал “Тринадцятий” (309 560):
“Сьогодні от Апті Аронович Алаудінов заявив що срочники мають воювати. […] У питанні де ви хочете взяти чужих дітей і погнати на фронт, давайте почнемо з Чечні. Давайте почнемо цю програму з Чечні, давайте срочників з Чечні. А якщо ні, то давайте про це не говорити. Бо чужими дітьми легко розпоряджатись”.
Телеграм канал “Alex Parker Returns” (230 000):
“Після того, як Лапті Аладдіна став заступником головного начальника військово-політичного управління Міноборони, в армії розпочався новий тренд. Як призовників, так і контрактників схиляють до зміни релігії та переходу в іслам”.
Розвінчання образу “непереможних” кадировців певною мірою грає на руку Кремлю, оскільки знижує апаратну вагу самого Кадирова. Втім Путін не може допустити, щоб улюблене дітище хазяїна Чечні полк “Ахмат” перетворився на посміховисько і “цапів-відбувайлів” в сприйнятті пересічного росіянина. Наслідком цього може стати ріст міжнаціональної ворожнечі в Росії, на стримування якої центр спрямовує значні фінансові та ідеологічні ресурси.
Протягом серпня Кремлю вдалось значною мірою каналізувати невдоволення ходом війни (головним чином через втрату контролю над частиною Курської області РФ) завдяки успіхам окупаційного контингенту на Покровському напрямку. Втім після стабілізації фронту на Донбасі російській владі стане все важче пояснювати внутрішній аудиторії присутність ЗСУ на “канонічних” територіях Росії.
__________
Російський медіа простір після початку операції ЗСУ в Курській області нагадує павуків в банці, що атакують одне одного аби отримати більш вигідну позицію у медіапросторі. На перший погляд висловлювання воєнних кореспондентів можуть виглядати як прояви “правдорубства” і бажання облагодіяти свої аудиторії правдивою інформацією. Проте метою подібної “аналітики” Z-канлів часто є не лише завоювання глядацьких симпатій, але й відстоювання апаратних інтересів своїх владних покровителів.
Тому Кремлю важливо забезпечити тотальний контроль над пропагандиською мережею Телеграм-каналів до моменту, коли просування російської армії в Україні почне буксувати. Відповідно, невдовзі варто очікувати нового етапу “закручування гайок” в російському сегменті Телеграму. Поточне завдання Кремля – зачистити месенджер від будь-яких проявів боротьби між різними кланами та групами впливу російської владної вертикалі.
В баченні путінських стратегів Телеграм має безперебійно діяти як засіб масового гіпнозу власного народонаселення та зовнішніх інформаційних операцій. Несанкціоновані прояви недовіри до начальства – недопустимі.
