15 лютого гостею проєкту «Навколо книги» Українського кризового медіа-центру стала письменниця Юлія Кубай. Її перший роман «Душа» у 2017 році отримав одну з головних премій Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Друга книжка «Ідеальність» побачила світ у 2021 році. На неї авторку надихнув батько. Він за фахом фізик, і розповідав, що у разі, якби малесенька константа відрізнялася на мільйону долю, життя б не існувало.
«Я стала вивчати це питання, і задумалася про ідеальній світ, – розказала письменниця. – Про те, що все навколо нас – це ідеальна структура і механізм, порушення якого здатне все зруйнувати. А ми про це не замислюємося. Захотілося показати людину, яка захоче досягнути очікувань соціуму і самої Землі – бути ідеальним для неї. Довго досліджувала. Яка ідеальна розмова по телефону? Який час оптимальний для приймання душу? Як потрібно вдягатися?»
Юлія Кубай визнає, що книга в результаті вийшла більш філософська. Це думки про життя. Чи потрібно взагалі досягати ідеальності, рухатися до замріяних веж чи потрібно до себе дослухатися.
Говорячи про культуру читання в Україні, авторка вважає, що починати необхідно зі школи. Треба змінити підхід до викладання літератури.
«Ми в школі дуже швидко розглядаємо твори, які потрібно довго смакувати, розтягувати і розуміти. І в якому класі подавати того ж Хвильового? Діти 9 класу не зрозуміють певні твори, які зараз викладаються», – впевнена вона.
Письменниця дивується тому, як на її творчість вплинула війна. Коли все почалося, вона стала ще більше працювати. Більш розвинутим став блог. Зізнається, що коли поруч чуєш автоматні черги і бачиш, як ракета влучає в будинок, якось в голові відкладається думка, що ти мала бути у тому будинку, і розумієш, що варто все завершити, бо наступного дня може і не бути.
«Навколо темрява. Світло в середині нас, в середині нашої армії, яка дозволяє нам жити і творити. І мені захотілося принести сюди ще більше світла. І стали писатися більш світлі твори, захотілося повернутися в те, з чого починала. Мої невидані твори були гумористичні, іронічні, саркастичні», – згадує письменниця.
На її думку, війни на сторінках книжок буде багато. Як внутрішньої так і зовнішньої. Така тема присутня і в творчості самої Юлії Кубай: «Я дуже давно написала книгу, яку ще ніяк не можу відредагувати. В мене там відбувалася за тим самим сценарієм як і сьогодні. Зараз переглядаю, чи втілюю туди свій отриманий досвід відчуттів, страхів, переживань. Як автори ми записуємо це все».
