Експерти Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” презентували у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру свій проєкт моніторингу воєнних конфліктів у світі “Індекс війни”.
Директор Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Юрій Сиротюк розповів, що аналітичний центр вдруге поспіль проводив подібний моніторинг конфліктів у світі “Індекс війни”, починаючи із міждержавних воєн, закінчуючи дипломатичним протистоянням.
“Роблячи прогнози на ситуацію в світі ми побачили, що проекція сили, використання воєнних та невоєнних механізмів є трендом міжнародної політики. Тобто війна, у зв’язку із послабленням США, посиленням Китаю, появою і міццю регіональних держав, війни, воєнні конфлікти, військова сила стали серйозним інструментом міжнародної дипломатії. Світ фактично перебуває у стані “тихої третьої світової війни”. Поряд із великими змаганнями наддержавних потуг з’являються місця, куди вклинюються регіональні лідери, де на всю задіяні приватні армії”, – розповів Юрій Сиротюк.
“Сутність дослідження індекс війни полягає у тому, що ми моніторимо усі конфлікти, зіткнення, дипломатичні протистояння, напругу, яка відбувається у світі за рік, і ранжуємо їх за певними індикаторами розробленої нами методології. А найважливіше – це наш прогноз. Можете порівняти наші попередні прогнози, наскільки вони збулися”, – розповів про методологію моніторингу “Індекс війни” Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”.
За словами Юрія Сиротюка, сферою його зацікавлень були російсько-українська війна та ситуація в Білорусі.
“Але у розрізі спроби Росії поновити своє панування на території пострадянського простору, Україна, Білорусь та Молдова є практично однаковими об’єктами агресії з боку РФ. Єдине, в Україні триває відкрита війна, а на території Молдови та Білорусі, цю війну ведуть лише гібридними методами”, – стверджує директор аналітичного центру.
Україна
“Триває сьомий рік російсько-української війни. Минулого року ми не бачили якихось активних бойових дій, і кількість загиблих під час прямих воєнних дій є невеликою – 56 українських військових. Ми мусимо констатувати, що Росія дещо змінила свою тактику і стратегію щодо України. Росія нарощує невійськові методи впливу. Якщо у 2019 році Росії вдалося створити в Україні свою колаборантську фракцію, завести Медведчука і його прихильників у Верховну Раду України, і досягти певних політичних успіхів. То минулоріч Росія розширила свою присутність завівши в органи місцевої влади, у місцеві фракції відверто проросійські колаборантські сили. І ми маємо ситуацію, що там, де українська армія звільнила від прямої російської агресії свою територію, сьогодні у місцевих радах панують проросійські сили”, – повідомив Юрій Сиротюк.
За його словами, Росія буде все більше уваги звертати на непрямі політичні методи впливу.
“Минулого року відбулося затухання так званого Нормандського процесу. Жодної зустрічі на рівні президентів країн у 2020 році не було. Цей формат потрохи відмирає. У зв’язку із відходом Ангели Меркель ця ситуація буде поглиблюватися.
Так званий мінський формат сьогодні приносить більше негативу для України, ніж позитиву. Відбулася зміна керівників української делегації в тристоронній контактній групі у Мінську – на зміну другому Президенту України Кучмі прийшов перший Президент України – колишній секретар ЦК КПУ Кравчук. Ми пам’ятаємо незрозумілі заяви його першого заступника Фокіна. Ті перемир’я, які оголошувалися, нічого не змінили. Війна триває в тому темпі, який вибрала Росія”, – переконаний директор аналітичного центру.
“Минулоріч ми чули сигнали від української влади, що у випадку, якщо за 2020 рік не буде позитивних змін динаміки російсько-української війни, то президент задіє інший план. Рік минув, але жодних змін динаміки не було, але ми не чуємо жодних заяв Володимира Зеленського про план “В”, чи “С” для виходу із війни.
Під час місцевих виборів влада провела опитування, одним із питань в якому було питання щодо задіяння так званого Будапештського меморандуму, але і тут жодних кроків не вчинено”, – розкритикував відсутність дій з боку влади Юрій Сиротюк.
Тому російсько-українська війна триває, тиск посилюється. Росія дуже активно нарощує свої сили, ударне угрупування на території Кримського півострова. Також Росія нарощує вплив із півночі, з території Білорусі.
Білорусь
“У Білорусі цього року відбулися президентські вибори, які не визнані жодною європейською країною. Вибори були тотально сфальсифіковані, і Росія використала ці вибори, щоб наростити свою присутність і свій вплив на Республіку Білорусь. Росія сформувала ударне угрупування. Щороку, проводячи військові навчання “Захід”, Росія апробовувала прямі сценарії військового вторгнення у Білорусь. Росія сьогодні підірвала легітимність Лукашенка перед євроантлантичним співтовариством. Лукашенка не визнають президентом країни. Так само підірвана довіра до Лукашенка всередині країни. Тому в нього лишається один союзник – Росія. А вона працює над сценарієм приведення в легітимний спосіб до влади проросійської партії. Цьогоріч ми будемо спостерігати цей аншлюс, цю гібридну війну РФ”, – переконаний експерт.
Молдова
На думку Юрія Сиротюка, подібно до Білорусі, воєнний, психологічний, політичний дипломатичний вплив спостергіається і на нашого південного сусіда – Молдову.
“Після приходу до влади проєвропейського президента були спроби проросійських сил змінити конституцію, посилити співробітництво з РФ і залишається невирішеним питання наявності росіських військ на території Молдови”, – констатував Юрій Сиротюк.
За його словами, в аналітичному центрі прогнозують, що Росія буде намагатися використати ситуацію у 2021 році щоб посилити свій вплив на Україну, Білорусь і Молдову.
Як розповів Юрій Олійник, текст Індексу війни, звичайно, найбільше присвячений такому елементу класифікації, як війни. Це Україна, Карабах, Лівія…
“Найбільш інтенсивною цього року була війна у Карабасі, яка змінила ситуацію в регіоні, що тривала останні 25 років. У Лівії також відбулася подібна зміна статусу кво. Туреччина “заходить” і витісняє Росію.
У Ємені цього року нічого кардинального не відбувалося Протистояння частково заморожується через коронавірус. Але частково ведуться бойові дії. Цей конфлікт може знову вибухнути, якщо буде зацікавленість інших сил – Росії та Ірану.
Сирія зараз також в регіоні порівняного замороження, тому вона відступає на другий план. Але війна триває і окремі бойові дії тривали. Прогноз ми даємо, що у найближчі роки великої війни не буде, але турки здатні далі сковувати сили РФ і зменшувати силу впливу Асада.
В Ефіопії війна тривала на території однієї держави. Але рівень напруги – застосування танкової зброї, артилерії, авіації. Це конфлікт із сепаратистами, які діяли в окремій провінції. Проти них президент застсував так зване примушення до миру. Бачимо тут гуманітарну катастрофу – більше 40 тис. біженців. Є напруга, можливість роз’єднання самої країни. Якщо далі цей конфлікт не згорнеться, далі будуть партизанські дії. Буде небезпечна підтримка з боку сусіднього Судану. Цим може скористатися Росія для іходження до цього регіону, як миротворець.
В Афганістані триває інтервенція США, продовжується війна з Талібаном. Але у напівзамороженому рівні. Ми прогнозуємо подальше ослаблення афганського уряду, продовдення процесів міжнародного визнання талібів. І це загрожує колапсом уряду, який підтримує США.
У Центральноафриканській республіці війна триває з 2012 року. Минулого року було певне замороження конфлікту, але у грудні знову вибухнула війна. Проти проросійського центрального уряду утворилася ціла коаліція, яка майже взяла столицю. Озброєна опозиція контролює багато провінцій. Вважаємо, що Франція та інші конкуренти Росії будуть прагнути її звідти витіснити.
У Південному Судані продовжуються локальні зіткнення між різними етнічними групами впливу. Пронозуємо подальші ці зіткнення. Переговори можливо дадуть результат, але не настільки швидко. Частина військових угрупувань не підписали угоду про перемир’я, тому вони будуть намагатися контролювати доходи від джерел нафти. Конкретного вирішення проблеми ми покищо не бачимо”.
Юрій Олійник також розповів про прикордонні зіткнення, які відбулися у Гімалаях між Індією та Китаєм. На висоті 6000 м зіткнулися військові двох держав. Там навіть не застосовували вогнепальну зброю. Це було локальне випадкове протистояння, але обидві держави ядерні, і це загрожує безпеці у регіоні. За прогнозами, продовження зіткнень малоймовірні.
Також, за його словами, прикордонні зіткнення відбулися у Фергані – між Киргизстаном і Таджикистаном. Локальні конфлікти тривають також в Нігерії. Демократична республіка Конго ризикує втратити стабільність. Там на сході продовжуються епізодичні зіткнення. Конфлікт у регіонах може помножитися на протистояння у столиці між президентом та його опонентами. У Конго перебуває миротворчий контингент з України.
Протистояння також відбувається у Камеруні. Держава ослаблюється, частішають напади сусідніх Чаду та Нігерії.
У Мозамбіку було протистояння з ісламістами на півночі держави. На боці центрального уряду воювали так звані “вагнерівці”. Росія може посилити там свою присутність. А вона не зацікавлена у стабільності в тому регіоні.
У Західній Сахарі відбувся невеликий локальний конфлікт.
“Що важливо, у 2020 році у світі відбувався перегляд тих домовленостей, які діяли навіть не одне десятиліття, – наголосив Юрій Олійник.
Також, за словами експерта, у 2020 році відбувалися серйозні політичні кризи у США, Латинській Америці, Іраці.
На думку Андрія Рудика, політичного аналітика, аспіранта кафедри політичних наук Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, майже всі держави колишні члени СРСР мають проблеми із демаркацією кордонів, у тому числі й Україна.
“За відсутності будь-яких домовленостей по демаркації кордонів дуже часто виникають конфлікти між державами. Наприклад зіткнення між військовими союзниками Киргизстаном і Таджикистаном”.
Докладніше про ситуацію в Лівії розповів Анатолій Максимов, спеціаліст з питань східної Азії та Перської затоки:
“Війна у Лівії триває вже 9 років, як і в Сирії. У жовтні було досягнуто рішення про припинення вогню. А днями у Лівії досягли дуже важливого рішення про проведення виборів, перших виборів зі створення органів влади за ці 9 років. Але незрозуміло, наскільки довго триватиме це перемир’я, чи продовжиться знову війна. Геополітично все змінило втручання Туреччини. На жаль ми прогнозуємо, що гуманітарна ситуація в Лівії стане ще гіршою. Відсутній експорт нафти та існує ризик поновлення бойових дій”.
Директор Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Юрій Сиротюк визнав, що, на жаль, у світі зростає військова напруга. У 2020 році, здається, що ті гарячі конфлікти, які були рік тому, трохи вщухли. Але через поставлений на паузу коронавірусом світ конфлікти будуть тільки загострюватися.
“На жаль, немає жодної надії, що світ буде мирним, спокійним. Ростиме геополітичне протистояння між Китаєм та США. Ми бачимо, як постійно зміцнюється Туреччина, наш стартегічний союзник. Ми бачимо, як Росія із регіонального бандита спробувала стати глобальним гравцем вторгнувшись у Лівію та Сирію”, – розповів Юрій Сиротюк.
Експерт рекомендував українській владі активніше звертати увагу на наших ключових партнерів – Модову і Білорусь. Адже, на його думку, це країни від яких залежить безпека української держави.
Докладніше текст проєкту моніторингу воєнних конфліктів у світі “Індекс війни” читайте у документі.
