Херсон – єдиний обласний центр, що опинився під тимчасовою окупацією. І поки Збройні сили України готується до його визволення від російських загарбників, життя у сонячному місті на березі Дніпра, наче завмерло. Особливо це відчувається після обіду. Вулиці порожніють – ані людей, ані автівок. Темні будинки, пронизуюча атмосфера страху.
За різними оцінками, в окупованому Херсоні залишаються понад 150 тисяч людей. До війни було вдвічі більше. Хто зміг, виїхав у бік Запоріжжя, Кривого Рогу або окупованого Криму з тим, що потім повернутись до України через треті країни.
Але є ї приїжджі. Це переселенці, які, побоюючись за життя своїх близьких, бігли з Маріуполя, Мелітополя, інших населених пунктів.
Попри бажання, багато людей не можуть виїхати. В кого є можливість, це роблять. Як герої цієї історії. Його розповідь журналісту про відчуття перебування в окупації, труднощі і нелегкий шлях до волі – це ще одна сторінка у величезній книзі страждань українців.
Війна закінчиться, і ця книга буде нагадувати новим поколінням про те, що свобода – найвища цінність, заради якої тисячі людей віддали життя, позбулись рідного дому, втратили все окрім надії.
Ксенія Келеберда, Херсон-Київ
10.07.2022
Матеріал підготовлений у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.
