“Їздила я до двоюрідної сестри в Сіверськ – він цілодобово обстрілюється. Вмовляла її виїхати та марно… Вся наша вулиця згоріла. Великі двоповерхові будинки зруйновані, металеві огорожі покрутило. Моя хата повністю вигоріла від влучання в серпні, коли Діброва палала ще раз. Тоді вже вогонь не гасили – не було кому…” – не стримує сліз Клавдія Онацька, жителька с. Діброва, Донеччина.
Петру Карпенку, чоловіку Клавдії, було 65 років. Він також жертва російської агресії, адже ще жив би, якби мав доступ до медичної допомоги. Через війну так померли тисячі людей, яких офіційна статистика не враховує…
Читайте історію жительки Клавдії Онацької, села Діброва на Донеччині, як ненадання медичної допомоги змінило її життя
