25 листопада у нашому прес-центрі відбулося ініційоване Українським кризовим медіа-центром обговорення “Останній аргумент “останнього диктатора”. Чи втягне Лукашенко Україну до штучної міграційної кризи?”. Приводом для цієї прес-події стало запровадження Держприкордонслужбою операції “Полісся” на українсько-білоруському кордоні через ризик повторення кризової ситуації на кордоні польсько-білоруському.
Роман Безсмертний, експосол України в Білорусі, наголосив, що для вірного вибудування системи протидії треба об’єктивно оцінити, з чим ми маємо справу.
“Щодо того, що відбувається в Білорусі, лише умовно та частково можна використовувати поняття “міграція”, і майже неможливо – “біженці”. Ми маємо справу зі спецоперацією, яка причому розроблялася та управляється не з Мінська – а з Кремля. Які ознаки цього? Це її дуже широкий міжнародний характер, що спирається на інструменти КБДшно-ФСБшної системи”, – заявив Безсмертний.
Політик та дипломат наголосив, що відбувається рекрутинг російськими приватними військовими компаніями бойовиків у арабських країнах, зокрема серед курдів. А прикриттям для цього є невелика група людей, задіяна через туристичні фірми. Безсмертний відкинув причетність до цього білоруських турагенцій – в Мінська з цим регіоном контактів обмаль. А от Москва приділяла йому значну увагу, зокрема в часи керівництва її спецслужбами Євгенія Примакова.
Щодо ризиків для України, Безсмертний висловив стриманий оптимізм. На його переконання, ця спецоперація спрямована виключно проти Європи і недаремно вжита саме в момент вуглеводневої кризи та підготовки до запуску “Північного потоку-2”.
В Україні ж наразі в черзі на натуралізацію та отримання громадянства перебуває три з половиною тисячі вихідців з Близького Сходу – число, співставне з кількістю людей на білорусько-польському кордоні. Не сприяє розвороту цих колон в бік України і географічний фактор. На українсько-білоруському кордоні діє 12 переходів, два з яких обладнані, а один – “напівобладнаний”. Решта, за словами Безсмертного – це лісові дороги серед боліт, де “фронтальна атака” майже неможлива. То того ж, блокування прикордонних пунктів призведе до остаточного перекриття товарообігу між країнами. А Білорусь більше товарно залежна від нас, ніж навпаки.
“Тож готуватися до ймовірного застосування цього удару Кремля проти України треба, але на нашому боці цілий ряд аргументів, які стримують подібні дії”, – заспокоїв Безсмертний.
Ірина Геращенко, народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики, жорстко розкритикувала владу за нехтування загрозою з білоруського боку.
“Моя версія, що партія влади сьогодні тут не присутня – тому що треба відповідати на питання, чому гелікоптери Держприкордонслужби не патрулюють україно-білоруський кордон, а використовуються для приватних вечірок керівника Офісу Президента”, – зіронізувала Геращенко.
Депутатка розповіла, що ще в часи її роботи тележурналісткою вона одною з перших потрапила до білоруського списку персон-нон-грата, ще за доби формування авторитарного режиму Лукашенка. Він, нагадала Геращенко, прийшов до влади від популістськими гаслами боротьби з корупцією, але згодом розгорнув репресії проти колишніх соратників, а низка опозиціонерів взагалі безслідно зникли. Депутатка застерегла українців проти повторення цього шляху.
“За різними даними, сьогодні на білорусько-польському кордоні знаходиться від 12 до 15 тисяч цих псевдомігрантів. Це нещасні люди, які дійсно зараз перебувають на морозі. За цей час вже було більше 17 тисяч спроб перервати цей кордон. На день відбувається по кілька сотень таких спроб. 25 польських поліцейських було поранено під час сутичок. На кордоні польському знайшли 7 мертвих людей. А скільки з білоруської сторони – нікому невідомо, тому що там такі цифри не публікується. І останнє інтерв’ю Лукашенко BBC, абсолютно хамське, воно свідчить, що Лукашенко не зупиниться і буде рухатися далі, виконуючи цей сценарій Путіна по дестабілізації Європейського Союзу, його розколу, створенню міграційних криз і, по суті, визнанню білоруського диктатора легітимним президентом”, – спрогнозувала Геращенко.
Опозиціонерка констатувала, що дипломатична активність офіційного Києва – недостатня, і озвучила три необхідні кроки, які має вжити влада:
- привести у підвищену готовність територіальну оборону в регіонах, прилеглих до білоруського кордону;
- активізувати консультації в рамках Люблінського трикутника, налагодити прямі контакти Держприкордонслужби з аналогічними органами Польщі та Литви, долучати до діалогу Велику Британію та Сполучені Штати;
- просити ЄС про спеціальну місію з укріплення кордону з Білоруссю, а також лобіювати ухвалення євроструктурами нових санкцій проти режиму Лукашенка.
Геращенко розповіла, що у Верховній Раді вже відбулися комітетські слухання щодо ситуації на білоруському кордоні. За їх результатами мають бути напрацьовані зміни до законодавства, які мають спростити процедуру оформлення статусу політичного біженця для громадян Білорусі – разом із забезпеченням ретельного контролю контррозвідки та інших спецслужб на предмет можливих прихованих агентів впливу РФ. Також будуть задіювати процедуру тимчасового захисту, яка нашим законодавством передбачена, але раніше не застосовувалася.
Юрій Сиротюк, директор центру “Українські студії стратегічних досліджень”, озвучив свою позицію, згідно якої за останній рік з’явився новий, білоруський фронт україно-російської війни. А події на польському кордоні є спецоперацією Москви, яка дозволяє говорити про гібридну Третю світову війну. Сиротюк вважає, що Путін використовує тему міграції як слабке місце ЄС, використовуючи розбіжності між країнами-членами щодо надання прихистку відповідно до Дублінських угод.
“Лукашенко є повним сателітом Путіна. 4 листопада цього року Путін і Лукашенко підписали разом дві угоди – про воєнну доктрину і концепцію міграційної політики. Для них це знак рівності! Тобто вони міграційну політику бачать продовженням їхньої воєнної доктрини! Тому треба забути про якийсь мінський майданчики і від цього відходити”, – заявив Сиротюк.
На продовження обговорення, Роман Безсмертний наголосив, що з території Білорусі для всього Заходу походить не лише міграційна загроза, але й ширше – військово-стратегічна. Наряду з анексованим Кримом, територія Білорусі стала важливим плацдармом, з якого йде воєнна загроза не тільки Україні, але й країнам Балтії, Скандинавії, Центральній Європі.
“Ініціативи України, Польщі і Литви, які мають бути спрямовані до Європейського Союзу, мають об’єднати в собі необхідність посилення не просто санкційних дій – і не тільки проти Білорусі – а й проти Росії. Треба об’єктивно оцінити ситуацію, зрозуміти, що за всім, що відбувається стоїть Росія. Звідси ні про яке пом’якшення санкційної політики не може бути мова. Необхідно створювати силову компоненту, посилювати спроможності європейської безпеки щодо протидії російській агресії. Зверніть увагу: під прикриттям так званої міграційної кризи на території Білорусі розміщуються нові системи протиповітряної безпеки, які насправді двокомпонентні – вони несуть в собі як компоненти захисту так і нападу. Це С-400. Всі розуміють прекрасно, що це за комплекс і його оперативні дії по відношенню до безпекових спроможностей Європейського Союзу”, – наголосив Безсмертний.
До обговорення дистанційно долучився В’ячеслав Сівчик, співголова білоруського Руху солідарності “Разам”. Білоруський опозиціонер погодився, що міграційна криза виникла у межах гібридної війни Кремля – а режим Лукашенка відіграв лише технічну роль виконавця.
Сівчик нарікнув, що за межами Білорусі не розуміють глибину гуманітарної катастрофи, в якій опинилася країна за останній рік. Зокрема, навів приклад білоруський опозиціонер, там повернули карну психіатрію. Більшість політв’язнів правозахисникам поіменно невідомі через прямі перешкоди та заборону усіх організацій, які раніше цим займалися.
“Лукашистська влада не має жодного представництва в іракському Курдистані – однак його там має Москва… На щастя, мігранти вже зрозуміли, яким бандитським є лукашистський режим”, – заявив Сівчик.
На завершення учасники обговорення констатували відсторонення від подій Міжнародної організації з міграції та ООН. Наразі Україна не використовує доступні їй інструменти в ОБСЄ. Також Роман Безсмертний та Юрій Сиротюк закликали українську владу активізувати не тільки контакти з Польщею та Литвою та європейськими структурами загалом, але й союзниками поза ЄС – в першу чергу, з Великою Британією.
