В Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл «Психологічне відновлення мистецькими засобами під час війни». Його учасники поділились результатами проєкту психологічного відновлення засобами музикотерапії дітей, військових, мешканців деокупованих територій передмістя Києва – Бучі, Ірпеня, Бородянки, Макаріва, який став можливим за підтримки Українського культурного фонду.
Автор проєкту – артист ЮНЕСКО в ім’я миру, народний артист України, диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, головний диригент та художній керівник оркестру “Київ-Класик” Герман Макаренко.
Він зазначив, що музикотерпія не є чимось новим, її використовують, але висновків про те, як вона діє і впливає на людей, які постраждали від наслідків війни та агресії, в світі поки немає.
«Проєкт довів, що він конче необхідний. Ми всі психологічно постраждали від цього жахіття, і тому засобами музикотерапії мусимо продовжувати допомагати гармонізації душі особистості», – наголосив диригент.
Психолог Наталія Зарецька вела цей проєкт як фахівець, яка має освіту та досвід в одній з військових спеціалізацій. На її переконання, включення арт-терапевта у команду фахівців, які працюють з населенням деокупованих територій, дає величезні можливості, робить чудову контактну зону, полегшує вхід клієнта у цей процес.
«Музика – це інструмент компенсаційного впливу, адже вибух – це також вплив, хвилі, які проходять через нас. Музику відчуваємо так само. Вона дає нам можливість зібратися, підняти певні емоції. Даючи прослухати спеціально підібрані твори, ми допомагаємо людям вивантажити з себе ті емоції, які вони не могли раніше проявити, оскільки в найскладніших умовах передусім дбали про себе і своїх близьких», – зазначила Наталія Зарецька.
Її колега Олена Сек звернула увагу на те, що застосування музики або інших форм творчості навіть у військовій підготовці – не новина. Це дає можливість провести злагодження, створити єдину ціннісну, моральну, соціокультурну площину там, де люди можуть ставати спільнотою.
«Але при цьому важливо зрозуміти, що військові дії, екстремальні ситуації, катастрофічна реальність мають дві форми відображення у випадку нашої роботи з емоціями. З одного боку це емоційне замерзання, яке є наслідком травматичної ситуації. З іншої сторони, в таких умовах є певна заборона соціуму на вираження цих емоцій. Цим ми ризикуємо занести невисловлені емоції всередину. Статистика як раз свідчить про те, що одним з наслідків війни є зростання психосоматичних захворювань, і музика в цьому сенсі допомагає, даючи легалізацію на прояв цих почуттів», – розповіла психологиня.
У круглому столі взяли участь народні депутати України. Заступник керівника фракції “Голос” Юлія Клименко розказала, що багато людей навіть не усвідомлюють, що їм потрібна допомога.
«Проходить півтора роки, і бачимо, що їх наздоганяє. Тому я вважаю, що будь-які методи, які можемо їм надати, треба надавати. До 2014 року ставлення до психотерапії в Україні було досить поверхневим. Сьогодні ситуація змінилась, але маємо усвідомлювати, що сама по собі проблема психологічної реабілітації українців не вирішиться. Державному апарату, бюрократії слід задуматись над тим, що розпочати в країні створення реабілітаційних центрів. Ми повинні розуміти, що психологічні проблеми будуть виливатися у соціальні, а це завжди безпосередньо впливає на економіку і бюджет», – підкреслила Юлія Клименко.
Член комітету Верховної Ради з питань освіти Ростислав Павленко зі свого боку зробив акцент на необхідності державної підтримки ініціатив, подібних проєкту ««Психологічне відновлення мистецькими засобами під час війни».
«Ми говоримо про сотні тисяч військових, ветеранів, які точно потребуватимуть такої підтримки, і сотні тисяч, якщо не мільйони людей, що пережили окупацію, дітей. Отже маємо справу з процесом, який ще треба осягнути, і розуміємо масштаби, які потребують державного залучення з виявлення подібних ініціатив та надання їм сприяння у тому числі через законодавчу підтримку розробки і стандартизації методик, освітніх програм», – відзначив народний депутат України.
Власними думками щодо значення арт-терапії і психологічної допомоги загалом поділились головна редакторка Громадського радіо Тетяна Трощинська та психолог Олена Луцик.
