У січні 2022 року Державна митна служба України перерахувала до державного бюджету 37,2 мільярдів гривень митних та інших платежів, перевиконавши план на 19%. Це новина зі знаком плюс, коли ми говоримо про митників. Мінус полягає в тому, що в Україні людину в цій формі досі сприймають як частину екосистеми, пов’язаної з корупцією та контрабандою. Виправити це може лише реформування. Як воно відбувається, і що робить митниця задля інтеграції в єдиний європейський простір? Цій темі було присвячено панельне обговорення «Українська митниця та європейські стандарти», яке відбулось у пресцентрі Українського кризового медіа-центру. Крім експертів на зустріч були запрошені представники засобів масової комунікації Львівської області.
Шість років тому набула чинність Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Цей той випадок, коли зворотного шляху немає. Попереду формування митного союзу, що передбачає створення єдиного митного простору, кодексу та правил, які застосовуються усіма країнами-членами. Тільки після цього можна переходити до наступних етапів інтеграції – економічного та валютного союзів.
У Державній митній службі до цього готуються по своїй програмі. За словами заступника голови відомства Владислава Суворова, як самостійна структура вона працює лише два роки. За цей час була проведена інституціональна зміна – усі митниці перестали існувати як юридичні особи. І результат по наповненню державного бюджету у січні, слід вважати економічним ефектом від цієї реорганізації.
Проте, реформування потребує значних коштів. А де їх взяти, коли на утримання митниці держава витрачає лише 0,35 % загальних видатків? І це при тому, що митники забезпечують 45 % податкових надходжень до державного бюджету. Ось і доводиться спиратись на допомогу міжнародних донорів, всілякі програми технічної допомоги.
Значних вкладень передусім потребує розвиток митної інфраструктури. На сьогоднішній день служба утримує 74 міжнародних та міждержавних автомобільних пунктів пропуску. На їх модернізацію необхідно 4,5 мільярди. Замість цього на капітальні витрати виділено лише 1 мільярд.
«За нашими підрахунками, до 10 мільярдів гривень необхідно для модернізації всієї митної інфраструктури України. Окремо – для закупівлі технічних засобів митного контролю. Серед них сканери, вагові комплекси, системи відеонагляду, впровадження нагрудних бодікамер на кшталт тих, що використовує патрульна поліція. Це дасть змогу фіксувати дії посадової особи митниці, а також товару і його наявності, адже в нас є пункти, де фіксується 15 % порожнього транспорту», – констатує Суворов.
Ольга Матейчик з газети «Високий замок» просить зупинитись на цьому детальніше. Спікер пояснює, що наразі є два партнери, які потенційно допоможуть це зробити. З одним з них тривають перемовини. Щодо пілотного проекту, то він якраз розпочнеться у Львівській митниці. А от як працюватимуть камери – в режимі реального часу чи запис буде перевірятись потім – ще не вирішено.
Базис будь-якої реформи – законодавчі зміни. І перше, на чому наполягають у Державній митній службі, це нові норми щодо криміналізації товарної контрабанди. Владислав Суворов вважає, що досудове розслідування таких справ має здійснюватися посадовими особами митниці. Необхідно надання права на оперативно-пошукову діяльність для попередження контрабандного переміщення товарів і виявлення посадових осіб, які цьому сприяють.
Наступне – запровадження атестації посадових осіб митниць, удосконалення процедури розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду, а також контролю за товарами, які переміщуються поштою і встановлення плати за їх митне оформлення. Свого часу були митні збори, але зі вступом до Всесвітньої організації торгівлі вони були відмінені. До речі, в ЄС поріг безмитного ввезення складає 22 євро з однієї посилки.
У митниці очікують і дозволу на формування спеціального фонду державної митної служби з метою стимулювання персоналу та розвитку інфраструктури. Заробітна платня головного державного інспектора складає від 9 до 17 тисяч гривень. Вона не ринкова. Особливо це відчувається у центральному офісі.
«У нашому департаменті 20 вакансій, – розповідає заступник голови Державної митної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олег Ніколайчук. – Неодноразово оголошувався конкурс на ці посади. Люди не йдуть. Хто у Києві піде на зарплатню айтішника у 8 тисяч гривень? Інша річ – відділи, які займаються митним оформленням. Там черга на вакантні посади».
У митниці хочуть довести посадовий оклад інспектора до 27 тисяч гривень. Одночасно з цим зробити так, аби працівник думав про винагороду лише від держави. І в напрямку НR багато що робиться, переконує Владислав Суворов: «Минулого року ми провели експериментальний проект щодо тестування персоналу. Були перевірені рівень професійних і загальних знань, а також здійснено тест на благонадійність. Далі – перевірка на доброчесність персоналу, у тому числі із застосування засобів моніторингу та поліграфу. В нас є чотири поліграфа, надані в рамках програми міжнародної технічної допомоги і чотири сертифікованих поліграфологи. Проведено 860 контрольних заходів. За їх результатами, 163 посадовим особам рекомендовано припинення контракту. Також разом з нашими американськими партнерами розпочали проект «Нове обличчя митниці». В ньому беруть участь 9 пунктів пропуску на різних ділянках кордону».
Потрохи змінюється і цифрове обличчя митниці. Запрацював довгоочікуваний сервіс – видача дозволу на провадження діяльності митного брокера в автоматичному режимі. До подачі заяви відповідна особа повинна стояти на обліку в митниці. Заява створюється у декілька кліків, адже вся облікова інформація підтягується автоматично як з відомчих баз даних, так і з реєстрів інших державних органів. Новий реєстр митних брокерів вже підключено до перевірки митних декларацій в Автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор”.
Крім цього Олег Ніколайчук поділився планами: «Розроблено план цифрового розвитку митниці. Він проходить узгодження у міністерстві фінансів. В ньому чітко визначені кроки, які планує здійснити митна служба протягом наступних чотирьох років. По-перше, це напрямок «Єдине вікно» – єдина точка для фізичних та юридичних осіб для спілкування з митними органами. На даний час, людина, яка хоче ввезти автомобіль, може зайти у «Єдине вікно» під своїм електронним підписом, ввести дані про автомобіль, який очікує. Це спростить оформлення. Так само буде і з поштовими відправленнями».
Ведеться активна робота з міністерством цифрової трансформації у частині переведення частини послуг на портал «Дія». У митниці сподіваються, що найближчим часом вони там з’являться.
«Що стосується системи митного оформлення, то вона працює з дев’яностих років. Ми її постійно вдосконалюємо. Зараз створюється єдина база, доступ до якої матимуть усі працівники митних органів. І кожна його дія буде зафіксована. Раніше кожна територіальна митниця мала свої бази даних, і для того, аби підняти інформацію нагору, треба було докласти зусиль», – зазначив спікер.
Чим більше новацій буде реалізовано у діджитал-напрямку розвитку української митниці, тим більше довіри з’явиться до неї у бізнеса і громадян, які щоденно перетикають кордони. І ця технологічність – не лише вимога часу. Існують міжнародні зобов’язання країни. Зокрема, про впровадження авторизованого економічного оператора (AEO) – підприємства, якому видається сертифікат на спрощення митних процедур, про безпеку і надійність.
Згідно Угоді про асоціацію між Україною та ЄС та Угоді СОТ про спрощення процедур торгівлі ми маємо виконати це домашнє завдання. Частина його вже зроблена – з серпня 2020 року Державна митна служба розпочала приймати заяви про отримання авторизації АЕО. Попереду – започаткування процедури укладання міжнародних угод про взаємне визнання АЕО
Ще один тренд митниці – нова комп’ютеризована система транзиту (NCTS). Про неї багато кажуть. Робиться теж чимало. На етапі національного застосування до NCTS подано більше 2 000 декларацій T1UA. В системі зареєстровано усіх посадових осіб, які здійснюють митний контроль та оформлення, а це близько 4 500 суб’єктів. Більше 800 компаній зареєструвались для можливості подачі декларацій T1UA.
Завершуються основні етапи підготовки проекту до міжнародного застосування. Очікується, що у другій половині 2023 року Україна разом з усіма іншими країнами-учасницями Конвенції про процедуру спільного транзиту перейде на використання NCTS Phase 5.
Наприкінці виступу спікерів з української сторони запитали про людський фактор. Як так відбувається, що законослухняних громадян постійно перевіряють, а контрабандисти продовжують перевозити товари через кордон?
Владислав Суворов визнає: така робота у митників – питати і перевіряти. Врешті решт, якщо людина незадоволена діями інспектора або усі, наприклад, пішли пити каву, а люди чекають, завжди можна звернутись на «Гарячу лінію».
«В нашій міжнародній професійній спільноті навіть є приказка «Митники різних країн повинні один одного любити, тому що крім нас, митників, нас більше ніхто не любить», – додає він.
Завідувач митного відділу Податково-митного департаменту Естонії Еерік Хельдна у відповідь на це киває головою. Мовляв, це дійсно так. Він одягнутий у вишиванку, шкодує, що бере учать лише в онлайн-форматі, і вітає аудиторію у Києві словами: «Слава Україні».
Спікер пригадав, що реформу естонської митниці було розпочато у 2004 році зі вступом країни до ЄС. Тоді дві служби – податкову та міграційну об’єднали в один департамент. Для такої невеликої країни то було цілком виправдано. Раніше так само об’єднали поліцію і прикордонну охорону.
Сьогодні зі всього складу департаменту митників 330. Коли існував спільний кордон з Латвією, Фінляндією і Швецію, співробітників було у 6 разів більше.
Що нового очікує естонську митницю? Насамперед, спрощення цифрових можливостей виконання митних обов’язків. В Євросоюзі навіть є амбітна ідея перевести до 2025 року спілкування з митницею на цифровий рівень. Для цього всі 27 країн мають домовитися про однакові рішення.
Серед інших пріоритетів – якнайбільше ділитися ресурсом з нашими колегами в поліції та прикордонній охороні.
Хельдна наводить приклад: «В естонській митниці працюють 22 собаки. Їх не завжди і скрізь вистачає. До нас на допомогу приходить військова поліція, надаючи своїх собак, орієнтованих на наркотики. Наркособаки тюремної служби допомагають нам працювати на поштовій службі. Начебто дрібниця, але насправді дуже символічний крок, адже ми разом працюємо для забезпечення безпеки естонських громадян».
«А як Естонії вдалось викоренити корупцію?», – запитує Христина Парубій-Герус з телеканалу «Еспресо. Захід».
Спікер пояснює, що зі вступом до ЄС держава стала ставитися до неї не лише як до виду злочину, а й як до загрози національній безпеці.
«Якби ми за цими нормами не підходили Європейському Союзу, то 2004 року ми б до нього не увійшли. І, очевидно, перед нами могли закрити двері в НАТО. У 2007 році увійти до цих організацій з певних політичних причин було б складно».
Естонці не вказують нам, як треба боротись з корупцією. Кожен вирішує сам. Зрозуміло, що тільки система покарань не працюватиме. Також не можна вважати, що із встановленням високої заробітної платні та матеріального забезпечення ситуація відразу ж зміниться на краще. Потрібен перелом у суспільстві. Якщо в ньому встановлюється нульова толерантність до корупції, це природно відіб’ється на митниках.
Сьогодні митникам довіряють 80% громадян Естонії. Корупція тут рідке явище. Останнє затримання митника сталося минулого року. Попередній випадок був у позаминулому. І це в умовах, коли заробітна плата працівників митниці (1400 євро) відстає від середньої по країні (1500 євро). Поліцейські мають перевагу на 10-15%.
«Значною мірою нас врятувала орієнтація на Фінляндію. Ми завжди дивилися на неї, як на старшу сестру, і дуже хотіли бути схожими на неї. І фіни тягли нас за собою, допомагаючи», – зазначає Хельдна, говорячи про секрет успіху естонських реформ.
В нас своєї Фінляндії немає. Ми можемо розраховувати лише на себе. Можливо, тому так повільно рухаємось у напрямку змін. Але рухаємось. Ще три роки тому українські журналісти в Естонії сприймали поштомати як диво. Сьогодні в Україні ними нікого не здивуєш.
А ось відносно бодікамер українці не відстають. Естонські митники два роки їх лише тестували. Залишились задоволеними. Визнають, що працююча камера дає відчутний дисциплінуючий сигнал можливим правопорушникам. Тому збираються восени їх видати третині інспекторів. Взагалі хочуть до 2025 року зробити так, щоб із зйомки автоматично виходив протокол огляду.
