Мережа захисту національних інтересів «Ants» ініціювала проведення в Українському кризовому медіа-центрі прес-конференції «Нафтогазова голка Кремля. Український транзит кремлівського впливу до ЄС», зібравши експертів для обміну думок з приводу декількох резонансних подій в енергетичній сфері.
«Наша мережа займається широким колом питань міжнародної адвокації, і для нас розширення санкцій є задача номер один в світі, тому що ми вважаємо, що це також дуже вагомий внесок в нашу перемогу – не дати ворогу заробляти гроші», – пояснив керівник аналітичного напряму мережи захисту національних інтересів «Ants» Ілля Несходовський.
В цьому контексті він згадав нещодавню статтю президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара «Росукренерго-2».
«Вважаю, що свого часу це була величезна здача інтересів України. Та корупційна схема
посадила нас на газовий гачок і в умовах, коли відбулася військова агресія, я навіть і не думав, що у когось взагалі буде виникати питання побудувати заново приблизно в такому ж форматі», – зізнався Ілля Несходовський.
Схемі «Росукренерго» цього року виповнилось 20 років. 26 липня 2004 року в Ялті було схвалено генеральну домовленість про врегулювання всіх газових питань, пов’язаних із постачанням газу в Україну і його транзитом. Схема хоча й була розрахована на 25 років, прожила менше, а от шкоди принесла чималої.
Михайло Гончар розповів, про що йдеться зараз.
«Є певний консенсус: і в суспільстві не сприймають питання продовження газового транзиту, і як ми бачимо, реакція з боку влади в принципі така сама – ніяких в подальшому відносин «Нафтогазу» і «Газпрому» як з компанією країни агресора бути не може. А ось транзит потрібно зберегти, і ось тут з’являється тема азербайджанського газу в Європі. При діючому транс адріатичному газопроводі в обхід Росії раптом з’являється ідея того, що азербайджанський газ може потрапити в Європу іншим маршрутом через територію Росії і України транзитом через Росію. Однак, в Азербайджану немає вільного газового ресурсу. Звідки ж взяти газ? Зрозуміло, в Росії. А для того, щоб красиво виглядало, це може бути зроблено як оборудка між трейдерами, які взагалі не мають російської чи азербайджанської реєстрації. 20 млрд кубічних метрів газу на рік – це десь 8 – 10 млрд доларів виручки. Постає питання: «Ми хочемо поповнювати бюджет війни агресора?»», – наголосив експерт.
На його переконання, українська сторона в особі офіційних органів влади повинна дуже добре зважити, перш ніж давати добро на ось цю схему транзиту азербайджанського газу через Росію і Україну до Європи.
Крім транзиту російського газу учасники прес-конференції обговорили реакцію Угорщини і Словаччини на припинення Україною транспортування нафти російської компанії «Лукойл». Чи варто серйозно сприймати погрози щодо поставок звідти нафтопродуктів?
Як підкреслив директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн, Угорщина в Україні зацікавлена більше, ніж Україна в ній.
«Ми для них новий ринок збуту. Я ніколи не міг собі уявити, що Угорщина і Словаччина будуть постачати пальне в Україну, а вони сьогодні це роблять, і це для будь-якого виробника та експортера плюс, тому що дозволить утримувати великі обсяги переробки. Економіка переробки будується на обсягах. Коли ти багато переробляєш, в тебе собівартість пального завжди нижча і відповідно економіка краща. Якщо просаджуєш переробку, відповідно в тебе економіка падає. Тому вони будуть намагатися переробляти багато. Їм треба кудись продавати це пальне. Український ринок для них дуже вигідний, дуже ліквідний. Оці всі погрози, що ми вам щось перекриємо – це постріл собі в ногу. Вони цього не зроблять ніколи», – впевнений директор ТОВ «Консалтингова група А-95».
Колишній секретар Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, експерт Міжнародного центру української перемоги (ICUV) Вікторія Войціцька закликала до єдиної політики по відношенню до української енергетичної інфраструктури, яка використовується для транзиту будь-яких вуглеводнів російських або під виглядом азербайджанських російських в Європейський Союз.
«Всі ми – Україна і Європейський Союз – маємо вивчити історичні уроки з навіть мінімальної залежності від російських енергоресурсів, – заявила вона. – Це є шлях до збільшення політичної корупції. Ще разом з німцями маємо вивчити урок Ангели Меркель і називати речі своїми іменами, в тому числі і реалізацію проектів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Раз і назавжди закрити двері для російських енергетичних ресурсів на європейський ринок».
