Експерти Центру прав людини ZMINA зібрали інформацію про працівників ФСБ РФ, слідчих, прокурорів, суддів, керівників СІЗО, в’язниць та медичних служб, які переслідують у Криму активістів, журналістів, правозахисників та проукраїнської громадськості. На брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі правозахисники розказали, хто потрапив у цей перелік, з якими проблемами вони стикнулись в цій роботі, і коли переслідувачі проукраїнських мешканців в Криму понесуть відповідальність
Метою проведеного дослідження є створення “Чорного списку посадових осіб”, який містить інформацію про злочинців, причетних до порушень прав людини та грубих порушень норм міжнародного гуманітарного права, які були вчинені працівниками ФСБ РФ, слідчими, прокурорами, суддями, керівниками СІЗО, в’язниць та медичних служб в окупованому Криму протягом 10-ти років окупації по відношенню до активістів, журналістів, правозахисників та проукраїнської громадськості.
“У результаті ми ідентифікували понад 260 посадовців, які є причетними до переслідувань на півострові, проте у зв’язку з обмеженням доступу до персональних даних із загального списку було виокремлено 35 злочинців, на яких можна накласти санкції. Для цього ми ці списки передамо далі державним органам та міжнародній спільноті”, – розповіла менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко
До переліку з 35 посадовців-злочинців потрапили: начальник московського СІЗО № 2 Андрій Шубін, суддя “Верховного суду Республіки Крим” Юлія Цораєва, начальник виправної колонії №4 в Саратовській області Зайнулла Рушанов, начальник медико-санітарної частини № 91 у Сімферополі Павло Павленко, начальник кримського Управління ФСБ РФ Леонід Михайлюк, начальник СІЗО-1 у Сімферополі Павло Лазаренко, суддя “Київського районного суду м. Сімферополя” Оксана Карчевська / Білосорочка, суддя Третього апеляційного суду загальної юрисдикції в Сочі Олена Капоріна, старший слідчий відділу УФСБ Росії в Криму Віталій Власов та інші.
Всього ж за 10 років окупації РФ засудила більш ніж 300 жителів Криму за політичними мотивами, в результаті чого у в’язницях Криму та Росії на сьогодні перебуває як мінімум 218 політичних в’язнів. За ці злочини досі ніхто не був покараний
Про особливості роботи правозахисників розказала аналітикиня Центру прав людини ZMINA Наргузель Абібулаєва.
Спочатку проходить моніторинг ситуації. Проводиться щоденний моніторинг фактів правопорушень, збір інформації щодо кейсів. Таким чином вдається ідентифікувати, яка особа причетна до того чи іншого правопорушення. А от далі в процесі ідентифікації нерідко виникають проблеми.
«Знайти дані про прізвище та ім’я по батькові не дуже важко. Складніше отримати наступні дані, які в подальшому будуть застосовані для того, щоб накладати санкції. Справа в тому, що РФ останніми роками намагається приховувати від громадськості дані про посадовців, які переслідують цивільне населення в Криму», – пояснила вона.
Як зазначила заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко, подібні дослідження – можливість знати, що насправді відбувається на окупованих територіях. І це допомагає у складанні санкційних списків, яке готує Представництво для поданні у Раду національної безпеки і оборони України. Ці дані, зокрема, містяться і в Указі Президента України від 8 жовтня яким застосовані санкції до 11 суддів.
Використовують ці матеріали і правоохоронні органи України. Зі слів першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Віталія Секретаря, вже ухвалено понад 600 обвинувальних актів щодо посадовців у Криму, зокрема колаборантів.
«Це різні категорії злочинів, – уточнив він. – від державної зради до воєнних злочинів, але варто зазначити, що навіть у випадках злочинів проти нацбезпеки присутні факти переслідування кримського населення. Ми також щодо цих категорій уже ухвалили 131 вирок”.
