24 листопада у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася пресконференція “Домашнє насильство та необхідність внесення змін до Сімейного кодексу України”. Подію організувала “Ла Страда-Україна” у співпраці з Українським кризовим медіа-центром.
Катерина Черепаха, президентка ГО “Ла Страда-Україна”, наголосила, що проблеми насильства щодо жінок, домашнього насильства, на жаль, були актуальні для українського суспільства до повномасштабного вторгнення, і тільки загострилися зараз. Жінки з насильством стикаються щоденно, в мирний період, під час воєнних дій та після їх завершення.
“Зараз в усьому світі відзначають “Шістнадцять днів активізму проти гендерно зумовленого насильства”, починаючи з 25 листопада. Ця акція покликана привернути увагу і наголосити, що жінки вразливі перед насильством, закликати суспільство і державу звернути увагу та допомогти. Цього року в Україні відбулися помітні зрушення: важливим кроком стала ратифікація Стамбульської конвенції. Вона була підписана, але процес адвокатування її ратифікації тривав понад 10 років. Нарешті Україна її ратифікувала – але це не є кінцевим кроком. Це лише початок нового важливого шляху до практичних змін та реагування на практичні виклики”, – окреслила Катерина Черепаха.
Президентка “Ла Стради” вказала на одну з таких проблем – коли при позові про розлучення суди призначають подружжю термін для примирення, в тому числі жінкам, що переживають домашнє насильство.
“Коли кривдник розуміє, що він втрачає контроль над особою, його дії стають ще більш жорстокими, виникає загроза життю жінки. Зазвичай жертви насильства важко приймають рішення про розлучення, їм треба накопичити ресурси. Тож цей “термін на примирення” часто стає пасткою для жертви насильства”, – зазначила Катерина Черепаха.
Альона Кривуляк, директорка департаменту Національних “гарячих ліній” ГО “Ла Страда-Україна”, почала свій виступ з наведення статистичних даних щодо звернень на дві національні гарячі лінії “Ла Страда” – з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (переважно звертаються дорослі жінки) та для дітей та молоді.
Так, за першою лінією протягом 10 місяців 2022 року оператори “Ла Стради” прийняли майже 32 тисячі звернень, 90% з них – щодо домашнього насильства.
“Це не було для нас сюрпризом, ми завжди маємо більшість звернень щодо цього. 85% це жінки, лише 15% – чоловіки. Від 24 лютого ми робили припущення про особливості звернень, що надходитимуть на гарячу лінію, що фактів насильства буде більше і вони будуть гостріші. І ми не помилилися. Насправді статистика не дуже відрізняється від показників минулого року, але зараз ситуація критична – значно більше тимчасово окупованих територій, а тому доступ жінок до допомоги там не такий активний. Тож ми часто чи не єдиний канал, де можна отримати підтримку та консультацію”, – розповіла Альона Кривуляк.
За словами правозахисниці, багато жінок з дітьми були змушені переїхати з дітьми на територію іншої країни, що теж ускладнює можливості звертатися по допомогу. Загалом, факти насильства стали частішими, саме насильство стало жорстокішим. Жінки переймаються, чи звертатись за допомогою до правоохоронних органів – адже часто вважають, що питання домашнього насильства недоречне і “не на часі”.
“У нашій суспільній свідомості є сприйняття розлучення як фінальної крапки. Жінки готові пробачати, давати шанси, терпіти, підключати психологів і поліцію – але через гендерні стереотипи вони бояться самого факту розлучення. Дітям нібито потрібен батько, а розведена жінка одразу має гіршу репутацію. Це не позиція жінки, а натиск суспільства”, – наголосила Кривуляк.
За словами керівниці гарячих ліній “Ла Стради”, місячний термін на примирення відкачує жінку назад, примушує думати, що незважаючи на всі її кроки ситуація не змінюється. Користуючись цим часом, кривдники маніпулюють та залякують, і це запевнює жінку, що їй треба залишатися в таких стосунках і змирюватися.
У рамках “16 днів проти насильства” профільні експерти та організації багато наголошують, що терпіти і замовчувати домашнє насильство не можна. “Наші номери показують по телебаченню, жінки дзвонять і зазначають: усі державні структури ігнорують їх звернення”, – нарікнула Кривуляк. Для прикладу, якщо чоловік-кривдник зараз перебуває у лавах ЗСУ, жінка має юридичну змогу розлучитися, але вона відчуває осуд як від суспільства, так і від тих державних структур, які мають її захищати від домашнього насильства.
Що ж до Гарячої лінії для дітей та молоді, там протягом десяти місяців 2022 року було отримано 80 тисяч звернень. Кожне четверте з них – про насильство або жорстоке поводження з дітьми.
“Найчастіше нам розповідають про психологічне і фізичне насильство, є факти сексуального та економічного насильства. Діти бувають свідками домашнього насильства, скажімо, побиття їх матері чоловіком. Коли діти звертаються в поліцію, і вона прибуває – саму дитину ігнорують, правоохоронці беруть свідчення лише у дорослих. Коли дитина є свідком і постраждалою, звертається до нас, а ми передаємо цю інформацію в поліцію – ми отримуємо відповідь від правоохоронців, що сім’ю перевірили, умови проживання дитини нормальні, а сама ситуація насильства просто опускається. Це теж приклад, коли закривають очі на проблему”, – поділилася Альона Кривуляк.
Марина Легенька, віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна”, зосередилася на юридичних аспектах призначення судом терміну на примирення сторін при розлученні.
“Ми проаналізували судову практику за попередній рік. У нормативно-правових актах можна побачити фразу, що збереження сім’ї є пріоритетом, її цитують і в багатьох рішеннях суду. Виникає запитання – пріоритетом для чого, навіщо і над чим? Для жертв насильства пріоритетом має бути сім’я чи життя та здоров’я? Це питання болюче і виникає щоденно”, – наголосила Марина Легенька.
За словами правозахисниці, є ряд звернень, які стосуються проблемних аспектів розлучення – затягування судового розгляду, коли на жінку тиснуть чоловік, його чи її батьки або ж надається строк на примирення.
“Маємо 338 таких звернень за десять місяців. Багато це чи мало? Делікатне і складне питання – у цих випадках жінка була змушена терпіти попри те, що зважилася на крок вийти із насильства і розлучитися. Але була змушена залишитися разом з кривдником”, – вказала Легенька.
Спеціалісти “Ла Стради” переглянули судову практику. Стаття 111 Сімейного кодексу передбачає строк на примирення подружжя як один з можливих засобів примирення, причому без жодної медіації. “Ніби нічого поганого в цьому немає, але виникає колізія зі статтею 24 того ж Сімейного кодексу: шлюб базується на вільній згоді чоловіка та жінки”, – нарікнула правозахисниця.
За минулий рік і 6 місяців цього юристи “Ла Стради” взяли 100 судових рішень про розлучення, в яких були згадані факти домашнього насильства. Спікерка зазначила, що чоловіки теж можуть зазнавати дом насильства. Однак у позовах тільки від жінок насильство вказане як підстава для розлучення.
“У 10 випадках зі ста суд надав строк на примирення. Кожна десята жінка була змушена рішенням суду залишитися з кривдником ще на якийсь час. Тож пріоритет над чим? В усіх десяти випадках (строк на примирення надавався від 1 до 3 місяців) ці пари були зрештою розлучені. Суд потім констатував, що ситуація погіршилася, були повторні випадки насильства, навіть один факт шкоди дитині. У цих випадках у пріоритеті були не конкретні жінка та дитина, а якась умовна сім’я. В усіх випадках це було неефективно, хоча суд і посилався на інтереси сім’ї та дитини”, – обурилася Марина Легенька.
Серед 90 судових рішень, які були позитивними по відношенню до жінки, є вагомі, коли суд відхиляв клопотання про строк на примирення з формулюванням, що це суперечить інтересам жінки та дитини, а надання строку є правом суду, а не обов’язком.
“Я завжди, як і наші консультанти, наголошую: якщо надходить відповідне клопотання з боку відповідача (чоловіка), в суді треба наголошувати, що таке буде загрожувати життю і здоров’ю позивача (жінки) та дітей. Якщо є ряд доказів, які жінка пред’являє суду – заборонний та обмежувальний приписи, адміністративна відповідальність чоловіка за насильство, а суд все одно надає місяць на примирення – це нонсенс! І це я говорю про конкретне судове рішення. Наша пропозиція скасувати цю норму про строк на примирення жодним чином не суперечить збереженню сім’ї. А от статус кво суперечить нещодавно ратифікованій Стамбульській конвенції!” – резюмувала віцепрезидентка “Ла Стради”.
