Представлене нове дослідження родоводу Тараса Шевченка

В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація видання «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», в якому розкрито родовід Тараса Шевченка як по батькові, так і по матері.

Автори дослідили архівні документи, які раніше не були доступні для загалу, щоб детально описати переплетіння різних гілок роду Шевченків та з’ясувати, як він пов’язаний з іншими родами сіл Кирилівка (Шевченкове) і Моринці.

Загалом згадано близько 2000 осіб, оприлюднено понад 500 архівних документів, більшість з яких публікується вперше. Книга також містить щонайменше 50 усталених тверджень про Тараса Шевченка, його родину та оточення.

Ідея цього видання до письменника, краєзнавеця, журналіста, голови Київського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Євгена Букета прийшла після 2008 року. Тоді він вирішив дослідити родовід своєї дружини. Почав розпитувати родичів, досліджувати їхні архіви, і виявилося, що її дідусь з Моренців. Для нього великою несподіванкою стало те, що діди і бабусі Тараса Григоровича являються також предками дружини.

«За багато років я виявив дуже великий масив інформації, і почавши перевіряти з іншими дослідниками Шевченка, відкрив, що ці документи взагалі ніхто не знає. І для себе я вирішив написати книгу, щоб українці дізналися справжній родовід Тараса Григоровича», – підкреслив Євген Букет.

В цій роботі йому допоміг науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук Олексій Дєдуш, якого на цей шлях привів генеалогічний слід. Працюючи в архівах він дійшов до шлюбу свого предка із Домною Іванівною Швець.

«Я вирішив все-таки дослідити це по Шевченкінській енциклопедії, інших виданнях і там дізнався, що Домна померла в 1812 році. Але, як нас вчили на історичному факультеті, джерела треба ставити під сумнів. Я подивився на запис про шлюб і побачив, що свідком на весіллі був Григорій Грушівський – тобто батько Тараса Григоровича Шевченка. На основі цього я написав невелику статтю, яку подав у свою альмаматер – КНУ імені Шевченка на конференцію і виклав її у вільний доступ», – згадав Олексій Дєдуш.

Видавець Марко Мельник вважає, що цільовою аудиторією цієї книжки є вся Україна і весь світ. Вона знімає Тараса Шевченка зі стіни і повертає в реальний світ, показуючи, що він жив в реальному світі, який мав оточення, впливав на нього, змінював.

«Зараз ті ідеологеми, які формувалися Шевченком, слугують нам джерелом натхнення в сьогоднішній боротьбі проти ворога. Тому ця книга надзвичайно цінна. Підтвердженням цього є підтримка держави в особі Українського ветеранського фонду», – відмітив Марко Мельник.

Він додав, що книжка буде повністю надрукована у середині травні і кожен, хто хоче долучитися, може здійснити передзамовлення і стати її меценатом, зайшовши на сайт видавництва markobook.com.

Наукова співробітниця Інституту літератури НАН Галина Карпінчук зі свого боку заначила, що книга «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки» буде дуже корисною для широкої аудиторії, і відмітила її авторів.

«Євген Букет дуже скрупульозно вміє все це впорядковувати, редагувати, презентувати. Думаю, що з такою командою інформація про Шевченка, його родину дійде до читачів і це дуже важливо», – сказала вона.