«Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII — початок XXI ст.)» – таку назву у 2005 році для кандидатської дисертації обрав Валерій Томазов. Сьогодні він вже доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського дослідник проблем генеалогії, некрополістики, просопографії, етнічної історії України. Втім, залюбки розкаже про генеаологічні особливості козацької старшини.
«Вона є важливим фактором української історії, – зазначив він у бесіді з Ігорем Стамболом в Українському кризовому медіа-центрі. – Багато століть і десятиліть під впливом радянської та російської історіографії казали, що українці є бездержавною нацією і не спроможні народити власну еліту. Однак, Україні в різні періоди вдалося народити кілька еліт. Історія була дуже бурхливою, складною, і кожного разу ця еліта, яка народжувалася на цій території, вимушена була пристосовуватися до нових історичних умов. Козацька старшина не є виключенням. Вона є нащадком попередніх еліт. Там були роди дуже давнього походження. Не було звичайно князівських, тому що українські князівські роди Острозьких, Заславських, Нісвицьких вимушені були змінювати свою ідентичність для того, щоб вмонтуватися в нові історичні реалії. Це відбувається зі всіма країнами, які потрапляють до імперії».
В козацьку старшину потрапила величезна кількість так званої православної незаможної шляхти, і багато з них були здрібнілими нащадками боярських родів. Це, наприклад, Виговські, Бобері, Нічаї. Тобто всі ці роди мали давнє руське походження і вони стали основою для формування української нової еліти – козацької старшини.
«Звичайно туди потрапляла величезна кількість людей, які не мали цього походження. Оті бурхливі події, які відбувалися в той період, сама українська козацька революція якби втягувала в свою орбіту все найкраще і найспритніше. Вони всі потім потрапили в цю обойму, породичалися між собою і створили нову еліту», – додав гість.
Основу складали українці, проте, було багато іноземців. Балкани були пригнічені, греки виїздили на православні території, і тут вони вливалися в ці події. Починали, як правило, як інтенданти. Забезпечували козацьке військо безпосередньо продуктами, тканинами і таке інше, а їх діти вже потрапляли в реєстр козацький.
Було багато євреїв, які прийняли християнство і потім теж потрапили до реєстру. Це такі видатні роди як Марковичі, які дали величезну кількість видатних українських діячів культури і науки.
Валерій Томазов вважає, що за 20 років українське суспільство пройшло дуже великий шлях.
«Тоді до мене зверталися люди і казали: «Ой, я хочу свій родовід відтворити, чи допоможете?» І завжди було прагнення, що це буде особливий родовід. Політики зверталися, сподіваючись, що це будуть якась козацька старшина або українські князі. Зараз люди приходять і кажуть: «Підкажіть, хочу відновити родовід». Я кажу: «Ну ви ж розумієте, це селянський». А він у відповідь: «Так, селянський». Він хоче знати імена своїх предків, незважаючи на їх соціальне походження», – розповів експерт.
Він впевнений в тому, що слава може бути у будь-якого роду.
«Хтось годував цих людей, хтось воював за цю країну. Тому кожна людина гідна пам’яті. Я завжди вважаю, що коли я роблю якісь родовід, повертаю людей з небуття, оскільки поки ім’я людини звучить, вона живе», – підкреслив Валерій Томазов.
Для того, щоб допомогти людям зробити перші кроки у відтворенні зв’язків своїх предків, історик видав книгу «Родовід. Як знайти своє коріння». Як зазначив сам автор, вона готувалася саме як популярна. Як відповідь на запит, який існує в суспільстві на дослідження свого родоводу.
