Ще раз про фейки та маніпуляції

ПРО ФЕЙКИ ТА МАНІПУЛЯЦІЇ

В умовах підвищеної медіатривоги та побоювання широкомасштабного наступу Росії варто пам’ятати, що інформаційний компонент гібридної війни буде задіюватися чи не в першу чергу. Путін може не піти на військову ескалацію, але на інформаційному фронті, де ставки значно менші, імовірність інтенсифікації значно вища. Що це означає? Що окрім територіальної оборони, нам не варто забувати про оборону інформаційну, зокрема, про навички медіагігієни.

Ось десять підказок, які допоможуть відфільтрувати ненадійну інформацію.

    1. URL

Перша річ, на яку варто звернути увагу, це інтернет-адреса видання.  Під час вкидування фейків зловмисники часто копіюють дизайн та назви відомих медіа, тож слід уважно перевіряти URL. Можуть використовувати адреси, на кшталт abrakadarba.fakenews.com, а можуть також видозмінювати впізнавані, наприклад. bcc01.com, bbc.com.co (замість bbc.com),  prawda.net.ua (замість pravda.com.ua) тощо.

     2. НАЗВА ВИДАННЯ

Перед аналізом новини слід завжди звертати увагу на те, яке саме видання її опублікувало. Чи має воно репутацію достовірного, чи ловили його на маніпуляції, фейках і джинсі, чи не грішить воно клікбейтом. Тут важливий аспект також на закордонні видання, на які покликаються наші ЗМІ. Існує ціла низка європейських таблоїдів із низькою репутацією, тож інформацію від них не варто сприймати серйозно.

     3. АВТОР МАТЕРІАЛУ

Фейки, як правило, публікують анонімно або, покликаючись на «достовірні анонімні джерела». Якщо автор чи авторка зазначені, їх можна так само перевірити, як і назву видання – яка в них репутація, послужний список, замішаність у скандалах, політичні уподобання тощо.

     4. ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ

На неї нечасто звертають увагу, але у випадку деяких новин вона може відігравати ключову роль. Нерідко вкидують старі та неактуальні, але сенсаційні новини, щоб привернути увагу. Скажімо, новина 2014 року із заголовком «На фронті загострення» у сучасних умовах точно приверне увагу.

     5. ВЕРИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІНШИХ ДЖЕРЕЛАХ

Справді важливі новини миттєво розлітаються різними новинними ресурсами. Так, звісно, медіа не раз ловили на масовому і бездумному копіюванні фейків, але імовірність одиничного поширення фейку все ж вища за масове. Окрім цього, у нас існують фактчекінгові організації, які цілеспрямовано займаються виявленням фейків, їх також варто моніторити.

     6. ГРАМОТНІСТЬ ТЕКСТУ

Фейки рідко публікують цілком грамотною мовою без одруків, особливо, якщо їх створюють іноземні автори, які погано володіють українською. Тому цей параметр також важливий.

     7. ДЖЕРЕЛА

Будь-які новини мають покликатися на джерела – інші новинні ресурси, безпосередніх свідків тощо. Новини, на кшталт «я сама дочка офіцера, мені розповідала сусідка, що її двоюрідний свекор бачив на фронті…» – мають викликати настороженість. Так само покликання на джерела із сумнівною репутацією та анонімні повідомлення.

     8. ЕКСПЕРТИ

Для оцінки інформаційних повідомлень часто залучають експертів. Іноді це загальновизнані профі, а іноді ноунейми. Пошуковики допоможуть розставити крапки над «і».

     9. ЕМОЦІЇ

Емоції – це надійний маркер маніпулятивного інформаційного повідомлення. Що менше емоцій, то більша журналістська якість.

   10. НАРАТИВ

Російська пропагандистська машина дуже потужна, у неї вливаються неймовірні бюджети, тому не варто виключати ситуації, що ви стикнетеся з інформаційним ресурсом, що матиме пул приручених експертів, писатиме грамотно, покликатиметься на свої приручені джерела і все одно поширюватиме хитро зманіпульовану інформацію. Тут надійний тест – це наратив. Російська пропаганда з початку війни працює над одним ключовим меседжем: «Українська держава – це непорозуміння, вона неефективна, провальна, безсила і практикує насилля над власними громадянами». Якщо інформаційне повідомлення вписується у цей наратив, можна насторожуватися. Звісно, наша держава неідеальна, ми часто помиляємося і діємо не завжди раціонально, але подібну інформацію варто звіряти в інших джерелах.



ЛЕСЬ БЕЛЕЙ

Журналіст