1 квітня в Україні вводиться цифровий порядок ввезення та обліку гуманітарної допомоги. На брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі керівні особи міністерства соціальної політики розказали, як це відбуватиметься.
Не плутати з благодійною допомогою
Гуманітарна – лише один з видів соціальної допомоги. Ще є благодійна допомога, натуральна допомога, соціальні послуги, які в комплексі допомагають людині пережити складні життєві обставини, що з нею відбуваються.
Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович акцентує увагу на те, що гуманітарна – той вид допомоги, яка завозиться із-за кордону іноземними донорами у дар українським юридичним особам – отримувачам гуманітарної допомоги, а держава зменшує митні платежі на ту вартість товару, який завозиться.
«Учасниками такої допомоги є щонайменше три сторони: іноземний донор, український отримувач, який в подальшому має роздати цю допомогу громадянам, і держава, яка на цей товар ставить нульову ставку митних платежів», – роз’ясняє вона.
Важливо знати, що фізичні особи не можуть бути отримувачами гуманітарної допомоги. Закон їм такого не дозволяє. Отримувачами можуть бути тільки юридичні особи – громадські організації, благодійні фонди, реабілітаційні установи, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, дипломатичні представництва. Фізичні особи можуть бути лише набувачами гуманітарної допомоги.
Як було раніше
До 24 лютого 2022 року документи про перетин кордону, і те, що буде перетинати через кордон, подавались комісії, яка функціонувала при міністерстві, і кожна така справа вручну розглядалась. Товар визнавався або не визнавався гуманітарною допомогою, робився відповідний протокол, і після того такий товар на митниці також підтверджувався як гуманітарна допомога.
Далі щомісяця отримувачі допомоги здавали паперові звіти у Міністерство соціальної політики, де вказували детально прізвище, ім’я по батькові, ідентифікаційний код та всі інші дані людей, яким така допомога була роздана.
«Окремі українські громадські організації перекладали всю відповідальність за формування декларацій виключно на іноземних донорів. Мало того, що ті донори збирали гуманітарну допомогу, так ще вважали своїм обов’язком стягнути українську декларацію про перетин кордону, заповнити, вручити її водію. Українці тільки її отримували. Це апріорі неправильно перекладати частину внутрішніх обов’язків на іноземних партнерів», – відмітила Оксана Жолнович.
Коли країна прокинулась від масових бомбардувань, ввели екстрене спрощення, яке полягало в єдиному – жодних правил, просто заповнюєш декларацію на кордоні, вказуєш, кому везеш, і завозиш.
За півтора року роботи в такому режимі у міністерстві зіткнулись з багатьма запитаннями від міжнародних донорів і внутрішніх споживачів. Що ми завозимо? Куди? Як завозимо?
«Будь-який потік товару, якщо він не обґрунтований, може діяти як у користь, так і у шкоду. Коли не маємо розуміння, яка потреба є, та допомога може взагалі не вирішувати ніяких проблем, – переконана міністерка. – Так приблизно було з Каховкою. Коли там не вистачало води, бо вся стала брудною, їм масово завозили харчі. Були окремі кімнати зі складами, де люди просто тримали цю допомогу, бо її не могли використати. А питної води не вистачало. Розуміючи всі ці виклики, вирішили процес ввезення гуманітарної допомоги автоматизувати».
Початок тестування
1 грудня 2023 року у тестовому режимі запрацювала автоматизована система. Процес став питанням декількох хвилин. Люди за КЕПом юридичної особи і підписом керівника дуже швидко заходять в систему, реєструються і немає жодних питань.
З’явилась можливість відслідковувати те, що навіть планується до завезення, тому що створюються проєкти декларацій, і можна планувати, регулювати і навіть підказувати тим організаціям, які планують такі товари завезти, де вони найбільш потрібні.
«Ми хочемо поєднати потребу із самою допомогою. Сьогодні вона відбувається доволі хаотично. Кожен везе так, як вважає за потрібне, на бачачи загальної картинки», – наголошує очільниця відомства.
З її слів, з тисячі отримувачів гуманітарної допомоги, які були зареєстровані станом на 1 грудня, їх кількість збільшилась до 8 тисяч різних організацій.
«Маємо 18 тисяч вантажів. Це сформовані і перетнуті декларації, по яким можемо розуміти, що планується до завезення. Всього ж електронною системою за 3 місяця пілотного проєкту скористалися більше 12,5 тисяч разів. Паралельно дали можливість продовжувати користуватись паперовими деклараціями, щоб людям було звично. А вже з 1 квітня паперові декларації припиняють своє існування. Вся робота буде автоматичною», – продовжила Оксана Жолнович.
Чого найбільш ввозили
Аналіз електронних декларацій показав, що частіше за все ввозили продукти. Вони склади 19 % всієї гуманітарної допомоги за цей період. І тут треба подумати, чи варто нам ці продукти завозити?
«Чи не краще стимулювати, щоб їх закуповували на внутрішньому ринку, підтримуючи національного виробника? Якщо таких товарів немає в Україні, зрозуміло, їх треба поповнювати. Однак, якщо конкурують з нашим товаром, то тут треба стратегічно думати», – вважає міністерка соціальної політики.
Крім продуктів ввозили санітарно-гігієнічні засоби (11 %), лікарські засоби (11 %), технічні засоби (10 %), одяг і взуття (9 %), транспортні засоби (9 %), тощо.
Коментуючи це, Оксана Жолнович зазначила, що для неї важливо, аби ми нашу державу не перетворили на смітник непотрібних речей.
«У перші місяці війни передавали все підряд включно з карнавальними костюмами і чемоданами з кроватками. Очевидно, що волонтери, коли вони не розуміли, що їм везуть під загальним брендуванням «Одяг», отримували таку гуманітарну допомогу і опинялись у ситуації заручництва. Ти не можеш це нікому роздати і не знаєш, що з цим робити», – навела приклад вона.
Як працює новий механізм оформлення ввезення
Заступник міністра соціальної політики Назар Танасишин називає новий шлях надзвичайно простим. Заходите на сайт автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги. За допомогою кваліфікованого електронного цифрового підпису (КЕП) заходите у свій кабінет отримувача. У разі, якщо не зареєстровані, знов таки за допомогою КЕП реєструєтесь – уся інформація підтягується з реєстрів.
Після цього заповняєте по категоріях перелік вантажів, які хочете завезти. Треба робити ті ж самі кроки, які робили два роки тому. Просто тепер декларація цифровізована.
Заповнивши все, генеруєте унікальний код гуманітарної допомоги/гуманітарного вантажу. Оцей код і буде вашою візитівкою через митницю. Ніяких паперових декларацій.
«Після того, як заїхали на територію України з гуманітарним вантажем, розподіляєте його як планували, і в тій же системі автоматично генерується звіт про те, куди ви розподілили ці категорії товарів. Просто вказуєте точку – населений пункт, де було розподілено гуманітарну допомогу», – пояснює заступник міністра.
До слова, це не єдиний сервіс. Паралельно адміністратор системи має цілодобовий Call-центр, який досить успішно себе показав. Його номер: 044 494 19 10. Зараз фіксується зменшення кількості дзвінків. Це означає, що люди розібрались і працюють планово.
Також є група у Телеграм. Вона розбита по напрямам. Зареєструвавшись в системі як над отримувач гуманітарної допомоги, можна в ній буде отримувати усі консультації, що стосуються того чи іншого вантажу.
Крім того у міністерстві працюють над дашбордом, де кожній людини, у тому числі журналісту, буде видно, в якому регіоні скільки і якої допомоги завезено і роздано. При цьому чітких адрес не вказуватиметься, адже отримувачі бояться, щоб туди не прилітало.
«Що стосується військової допомоги, все, що везеться на частини, у нас обліковується, але візуалізуватись на зовні не буде. Сьогодні планує закупівлі міністерство оборони і паралельно туди ж везуть волонтери. Часто воно задвоюється і не є ефективним. Надаючи інформацію міністерству оборони і закупівельникам про те, що вже було надано як волонтерська допомога, точно можемо уникнути дублювання і задвоєннь фінансування, щоб кошти спрямовували на те, чого не вистачає», – додає Оксана Жолнович.
Журналісти в неї поцікавились, чи не буде спротиву серед волонтерів? На думку міністерки, за 4 місяця пілотного періоду всі вже звикли. До того ж, це не означає, що декларацію потрібно формувати в момент перетину кордону. Система дозволяє сформувати декларацію з будь-якої точки світу, зайшовши в неї заздалегідь.
«Ми створили максимальну кількість запобіжників щоб не виникало форс-мажорів, – говорить вона. – Є достатній часовий проміжок, щоб нормально працювати і з проєктом декларації, і вносити зміни, і надіслати її на митницю. Більше того, якщо у момент перетину кордону щось не працює із системою, декларація попадає на митницю у момент її підписання».
Говорячи про комунікацію з волонтерами, Назар Танасишин відзначив, що перед запуском системи на тестування 1 грудня збирали запити від багатьох волонтерів, їх побоювання. Потім опрацьовували і вже багато побажань адаптували до законодавства.
Яких змін очікувати ще
Серед новацій Оксана Жолнович відмітила формат «Гуманітарна допомога 2.0», де будуть покращені інтерфейси, доопрацювання в якихось деталях. У тому числі запропоновані CRM-системи.
«Дуже багато невеликих громадських організацій не мають можливості вести свій електронний облік. Привезли фуру чогось, їм потрібно занести це у свій зручний облік, який потім підтягувався у звіт. Ми будемо надавати таку систему тим користувачам, якім вона буде потрібна. З великими користувачами, які мають такі системи, налагодимо безпосередній обмін даними», – сказала вона.
Планується і більш тісна робота з громадами. У міністерстві соціальної політики будуть збирати від них потреби і публікувати у внутрішній системі для отримувачів, щоб вони розуміли, в чому є потреба.
Як зазначила міністерка, оцінка потреб як така у соціальній сфері буде вестись із розрахунку, скільки в громаді вразливих категорій людей, що їм потрібно. Зараз запроваджується універсальний інструмент – електронний кейс-менеджмент, де фахівці соціальної роботи у громадах, працюючи з людиною, проводитимуть їх персональну оцінку потреб, і ці дані завантажитимуть в цю систему. Це буде схоже на Електронну систему охорони здоров’я. «Чим більше ми цифровізуємо наші проєкти, тим важче буде маніпулювати із потребами, даними і так далі», – впевнена Оксана Жолнович.
Вона вважає за потрібне навести лад і з внутрішньою благодійною допомогою. Каже, що раніше цим питанням ніхто системно не займався.
«Зараз ми зробили перший крок, який був спрямований на полегшення життя волонтерів. У майбутньому очевидно треба масштабувати і внутрішню благодійну допомогу», – говорить міністерка соціальної політики.
