Російський дискурс уже давно всіх нас втомив. Стежити за тим, що каже сторона, яка цілеспрямовано вбиває твоїх співвітчизників, якось дивно і по-мазохістськи, проте є одна прикметна риса кремлівської інформаційної політики, яку варто розглянути. Вона працює майже, як наскрізний принцип побудови інформації, що звучить так: правда буде цілковитою протилежністю того, що заявляє Кремль.
Здавалось би, навіщо заявляти протилежне, якщо можна погратися напівтонами, але у випадку, коли ти ведеш абсолютно віроломну війну, напівтонів може не вистачити.
Оце подання реальності, як у фотонегативі, коли біле – це чорне, а чорне – це біле, пронизало абсолютно весь кремлівський інформаційний вал: трактування історії, пояснення причин війни, звіти про стратегічні цілі та дрібні тактичні дії.
Кремль: Україна – це штучне утворення, яке придумав Ленін.
Реальність: Якщо Україна – це штучне утворення, то чому вона сама не розпалася? Ленін розпочав терор, метою якого було винищення прибічників ідеї незалежної України.
Кремль: Росіяни і українці – один народ.
Реальність: Частина одного народу не проголошує просто так незалежність від іншої. А коли інша намагається «виправити помилку відділення», то не стоїть насмерть за незалежність.
Кремль: У 2014 році в Україні відбувся державний переворот.
Реальність: Державний переворот відбувається без широкої громадянської підтримки, а тут вона була першопричиною зміни влади.
Кремль: В Україні притісняють російськомовних.
Реальність: В Україні довгий час українськомовні мали проблеми зі своїми правами у публічному та медіапросторі.
Кремль: Крим сам вернувся у «рідну гавань», ми просто прийняли.
Реальність: Проведена цілеспрямована анексія (згодом навіть Кремль це визнав).
Кремль: Росіян із 2014 року до 2022 не було на Донбасі, це громадянська війна.
Реальність: Погано замаскована проксі-війна.
Кремль: У Криму, «ЛНР» і «ДНР» провели референдуми, де місцеві мешканці чітко заявили, чого вони хочуть.
Реальність: Відбувся фарс під дулами автоматів, який нічого спільного з волевиявленням не має.
Кремль: Це Україна збила літак рейсу MH17.
Реальність: Росія збила літак рейсу MH17.
Кремль: Росія ніколи не нападе на Україну.
Реальність: 24 лютого 2022 року.
Кремль: Україна – це недодержава, візьмемо її за три дні.
Реальність: Ну-ну.
Кремль: Ми проводимо денацифікацію України.
Реальність: Росія проводить жорстоку загарбницьку війну у стилі нацистів.
Кремль: Ми не стріляємо по цивільних об’єктах.
Реальність: Маріуполь, Краматорськ, Кременчук, Вінниця…
Кремль: У нас майже нема жертв у цій «спецоперації».
Реальність: Не спецоперація, а війна. А жертв у вас понад 43 000.
Кремль: Відбувається війна між Росією і НАТО до останнього українця…
Реальність: На одного мертвого москвича з російської сторони припадає 87 дагестанців, 275 бурятів та 350 тувинців (дані Informnapalm) – Росія винищує свої національні меншини.
І це тільки найяскравіші приклади, цей список фотонегативного подання реальності можна ще довго продовжувати.
У 2014 році свої дії з розколу України росіяни називали «російською весною», але пам’ятаємо про правило фотонегативу. Насправді, це був початок «російської осені», осені російського імперіалізму, що уже переходить у люту зиму.
