Як Кремль відреагував на удар по ракетоносцях?
1 червня 2025 року назавжди увійде в історію як чорний день російської військової авіації. Внаслідок операції, проведеної Службою безпеки України, до 30 російських стратегічних літаків були знищені або пошкоджені. За оцінкою НАТО, Росія втратила 34% свого парку ракетоносців.
Група аналізу гібридних загроз дослідила інформаційну тактику Кремля у відповідь на цю безпрецедентну операцію України. Ми виокремили й описали ключові елементи «кризового менеджменту» Москви, спрямовані як на внутрішньоросійського споживача, так і на міжнародну аудиторію.
Залягти на дно в Кремлі
Одразу після безпрецедентної атаки Кремль перейшов в режим «інформаційної тиші». Як і у випадку з минулими провалами (потоплення крейсера «Москва», «перегрупування» російської армії в 2022, пошкодження Кримського мосту, заколот «Вагнера»), Путін не коментує події, які підривають його великодержавний образ.
В задзеркаллі голубого екрану Кремль вдався до цілковитого ігнорування катастрофічних новин з військових аеродромів. Як засвідчує аналіз Групи аналізу гібридних загроз, випуски федеральних новин (телеканал «Вести 1») не містили жодних (!) згадок про атаку БПЛА в рамках операції «Павутина». Таким чином, російське телебачення, як головний інструмент зомбування широких народних мас, діяло у відповідності до путінської тактики замовчування.
Натомість кремлівські інформаційні технологи зробили фокус на руйнуванні двох мостів в Брянській та Курській області в ніч на 1 червня (повідомляється про 7 загиблих та більше сотні постраждалих осіб внаслідок сходження поїзду). В причетності до інцидентів Росія звинувачує «українську ДРГ», тому даній новині було присвоєно пріоритетний статус в інформаційній адженді. Показово, що в ході першої публічної появи після операції «Павутина», яка відбулась більш ніж через три доби після ураження аеродромів, Путін говорив лише про підриви залізничних мостів.
Новиною про обвал мостів Брянській та Курській областях Кремль намагається інформаційно перекрити тему ударів по стратегічній авіації. В даному контексті російський диктатор назвав українську владу «терористичною організацією», однак про наслідки недільних дронових атак не обмовився.
Таким чином, основною реакцією Кремля стало замовчування «інциденту». Цей прийом розраховано на основну аудиторію росіян, яку за роки путінізму привчили не цікавитись політикою та довіряти лише офіціозу, навіть якщо він суперечить реальності.
«Втрати є, але незначні»
Міністерство оборони стало єдиним федеральним відомством РФ, яке протягом двох перших діб здійснювало інформаційний «антикриз» довкола теми ураження стратегічної авіації. Перший коментар військових з’явився з кількагодинною затримкою. В Міноборони підтвердили атаки на п’ять аеродромів і визнали «займання кількох одиниць авіаційної техніки» на двох – в Мурманській та Іркутській областях. При цьому на Фрунзенській набережній поспішили завірити, що ситуація «під контролем» («загоряння ліквідовано, жертв немає, а деякі учасники терактів затримані»).
Після заяви Міноборони губернатори областей, на території яких знаходяться атаковані аеродроми, поспішили опублікувати заспокійливі пости. Варто зазначити, що інформація від представників Амурської та Іванівської областей, схоже, виявилась правдивою, оскільки наразі немає підтверджених даних про враження цілей в цих двох регіонах.
Таким чином реакція військового командування та місцевої влади була спрямована на применшення та замовчування реальних масштабів втрат. Даний меседж став відповіддю на резонанс серед інформаційно активної аудиторії, оскільки після публікації українською стороною відео-доказів приховати нищівні наслідки атаки було неможливо. Окрім того, мережу швидко заполонили відео з аеродромів та автодоріг поблизу атакованих об’єктів, записані російськими військовими та цивільними свідками.
Применшення наслідків операції «Павутина» стало одним з головних лейтмотивів для підконтрольних Міноборони спікерів та Z-каналів. Так, Fighterbomber – один з найбільших Телеграм-каналів, присвячених військовій авіації РФ, 4 червня опублікував, вочевидь, узгоджену з вищим керівництвом версію, згідно якої: «Кількість знищених літаків обчислюється одиницями, не десятками. Переважна більшість літаків, атакованих українськими силами, були фактично нелітними машинами…. З такою ж ефективністю можна було б завдавати ударів по пам’ятниках на постаментах».
Також до кампанії з применшення втрат долучились прокремлівські відеоблогери в соціальних мережах.
У пошуках “руки” Заходу
Упродовж перших годин після операції «Павутина» в прокремлівському сегменті Telegram поширювались версії-нісенітниці, які зображали атаку як «агресію» з боку країн НАТО. Серед псевдоверсій, які, на думку російських пропагандистів, вказують на причетність Заходу, можна виділити такі: «дрони запускалися з території Норвегії та Фінляндії», «Трамп був обізнаний із планами атаки», «операцію планувала і координувала МІ6 (британська розвідка)» тощо. Така реакція російської пропаганди є рефлексивною – будь-які військові успіхи України знецінюються і приписуються «західним супостатам».
«Підготувати операцію без допомоги американського ЦРУ та британської МІ6 неможливо з багатьох причин, насамперед – без розвідданих і управління через космос. Отже, ЦРУ знало про підготовку і знало про здійснення атаки», — переконував своїх читачів анонімний Telegram-канал «Политджойстик».
Варто зазначити, що в неділю також ширилась інформація про те, що Україна нібито заздалегідь проінформувала США про операцію. Проте згодом з’ясувалося, що Київ не ділився з партнерами планами щодо «Павутини». Публічна реакція посадовців США та НАТО також свідчить, що удар по стратегічній російській авіації став для них несподіванкою.
Більше того, у військових колах США ця новина була сприйнята неоднозначно. Зокрема, The Washington Post наводить слова Джейсона Матені, генерального директора Rand Corporation: «Будь-яка країна, яка має стратегічні бомбардувальники, міжконтинентальні ракети, шахтні установки або атомні підводні човни, вивчає цю атаку і доходить висновку, що дрони в контейнерах, замаскованих під напівпричепи, становлять реальну загрозу для її арсеналу».
«Не піддаємось на провокації»
На тлі спроб наближених до Кремля інформаційних акторів мінімізувати репутаційні втрати, радикальна Z-спільнота не шкодувала критики на адресу «нерішучої» влади та «неефективного» командування. Головною вимогою адептів війни став ядерний удар по Україні, або «як мінімум» запуск балістичної ракети «Орєшнік» (цей виріб Росія вже запускала по місту Дніпро в листопаді 2024). Ось характерний приклад істерії, яка в неділю панувала в середовищі російських радикалів: «Усі переговори з Україною мають бути припинені назавжди. Атака на ядерну тріаду — це законна (відповідно до ядерної доктрини Росії) підстава для застосування ядерної зброї по цілях на території України» (Telegram-канал «Пинта разума»).
Більш «гуманні» канали пропонували відновити удари по українській енергетиці: «…звернути увагу на операцію “Великий Прометей”. Її мета — повна ізоляція та відключення Києва як центру управління військами та фінансовими ресурсами. Наявними силами та засобами це можна зробити і без ядерної ескалації» (Telegram-канал «Рибар»). Російські Telegram-канали впродовж останніх днів активно поширювали численні припущення та «інсайди» про неминучу «відплату» Путіна.
З метою повернення контролю над патріотичним дискурсом Кремль направив гасити «пожежу» одного з найодіозніших глашатаїв путінського режиму – Дмитра Медведєва. У своєму Telegram-каналі екс-президент надіслав росіянам два основні меседжі: 1) наступ російської армії продовжиться попри тилові операції України; 2) переговори в Стамбулі триватимуть навіть на тлі атак.
Провладні журналісти також відзначилися серією публікацій, в яких наголошували, що втрата літаків, мовляв, не вплине на здатність завдавати ударів по Україні. Наприклад, журналіст і депутат Євгеній Попов заспокоював радикально налаштовану аудиторію: «У відповідь, звісно, не буде жодних ядерних грибів чи “горішників”. Але й мирним це літо не буде».
Отож Кремль намагається пояснити відсутність негайного удару по «центрах ухвалення рішень» в Україні, стверджуючи, що знищення «кількох» літаків не впливає на просування російської армії, а зрив дипломатичних переговорів – саме те, на що розраховує Київ.
Російський «Перл-Гарбор»
В міжнародних ЗМІ операція проти російської стратегічної авіації отримала порівняння з відомим епізодом Другої світової – нальотом авіації імператорської Японії на американську морську базу Перл-Гарбор в 1941 році. На жаль, заголовки про «російський Перл-Гарбор» запозичують наратив роспропаганди.
Справді, в перші години після операції «Павутина» росіяни ввели в медійний обіг дану історичну паралель. Однак насправді за цим стоять маніпулятивні цілі: зобразити Росію жертвою та розпочати шантаж ескалацією у відповідь. В уяві російських пропагандистів атака на аеродроми стратегічної авіації має стати «переламним моментом» у війні, після якого Москва буде змушена відкинути всі формальності «військової операції» та вдатись до рішучих кроків щодо України.
Вочевидь, аналогія з нападом Японії на Перл-Гарбор є вкрай неточною. Операція України є акцією у відповідь на ракетний терор, який з 2022 року здійснює країна-агресор, застосовуючи для цього стратегічну авіацію. Від дій екіпажів знищених літаків загинули та були травмовані сотні мирних жителів в Україні, було завдано значної шкоди цивільній інфраструктурі. Так, за даними речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, літаки російської стратегічної авіації випустили з початку повномасштабного вторгнення 2437 крилатих ракет по території України (станом на 1 червня 2025). Приблизно 500 з них долетіли до цілей або не були збиті. Таким чином, на шпальтах міжнародної преси порівняння операції «Павутина» з епізодом Другої Світової є неусвідомленою підміною понять, коли Росія як агресор та Україна, як сторона, що захищається, міняються ролями.
Виправдання недіючим договором
Також у західній пресі набув поширення фейк про те, що удар по стратегічній авіації РФ нібито є порушенням міжнародних договорів у сфері стратегічного стримування. Росія розтиражувала повідомлення, що її стратегічна авіація перебувала під відкритим небом, буцімто через виконання договору зі США про контроль над ядерною зброєю (Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – ДРСМД). Кремлівські пропагандисти заявили, що, оскільки Україна скористалася обмеженнями, накладеними на РФ з боку США, тепер, мовляв, Москва має право приховати свої літаки – засоби доставки ядерної зброї.
Насправді відповідна угода припинила дію ще у 2019 році. Більше того, Ту-95 та Ту-160 не підпадали під норми ДРСМД, оскільки є носіями крилатих ракет повітряного базування з дальністю до 500 км, тоді як Договір регулював лише ракети з дальністю від 500 до 5500 км. Для порівняння, США, Франція та Китай зберігають стратегічну авіацію в захищених укриттях.
На цьому тлі невипадковими виглядають випади колишнього радника Трампа з питань національної безпеки Майкла Флінна, який втратив свою посаду ще у 2016 році через неофіційні та незаконні контакти з росіянами. Він поспішив звинуватити Київ у тому, що якщо президент Трамп не був попереджений про операцію, «тоді це була геополітична образа і тривожний знак». «Якщо Україна прагне завдавати ударів зі стратегічними наслідками, не повідомляючи Білий дім, ми більше не є союзниками з проблемами координації. Ми є співучасниками війни, що діють наосліп», – зазначив він.
Далі Флінн перейшов до конструювання теорії змови, спрямованої проти сенатора США Ліндсі Грема, який активно просуває законопроект про посилення антиросійських санкцій. «Вони (сенатори Грім та Річард Блюменталь) відвідують Зеленського, а через 24 години Україна атакує російську ядерну тріаду». Закономірно, що цю заяву скандального екс-радника Трампа поширили проросійські канали.
Також варто відзначити, що іший яскравий представник MAGA-руху, головний стратег Білого дому під час першого терміну Трампа Стів Беннон, закликав адміністрацію США негайно засудити опреацію України, якщо американська сторона не була попереджена про намір здійснити масштабну атаку.
За словами Кіта Келлога, спеціального представника Трампа з питань України, операція показала, що Україна не має наміру здаватися і що вона «теж може грати в цю гру». Водночас Келлог зазначив, що Україна підвищила рівень ризику у війні з Росією.
На цьому тлі Президент США обрав нейтральний (принаймні, в його інтерпретації) підхід – якомога менше коментувати ситуацію і дочекатися удару у відповідь з боку Кремля, перш ніж озвучити чітку позицію.
Володимир Солов’ян
