Стану реформ та очікуванню інституціональних змін у 2023 році був присвячений брифінг, який відбувся 20 грудня в Українському кризовому медіа-центрі. Були відзначені як окремі досягнення, так і дії, які громадським суспільством та західними партнерами сприймаються як напівкроки.
Надання статусу кандидата на членство в ЕС – беззаперечний успіх України, але не слід забувати, що разом з ним країна отримала ряд обов’язкових рекомендацій. Серед них – спроможность держави сформувати доброчесний і професійний конституційний суд. На цьому питанні детально зупинилася членкиня правління Центру політико-правових реформ, співголова Ради Коаліції РПР Юлія Кириченко.
Вона зазначила, що Верховна Рада вже ухвалила зміни до закону про конституційний суд України, які закладають непоганий порядок попереднього конкурсного відбору, формування так званої дорадчої групи експертів, які повинні оцінювати вимоги до суддів. Крім того, почали працювати робочі групи щодо парламентської реформи.
«Це обов’язково треба це завершити. Опозиція мала би мати ті права, які б забезпечували їй демократичну участь в ухваленні парламентом рішень. Що стосується позицій суддів конституційного суду, то на них мають бути найкращі правники. При цьому важливо мати не тільки бездоганну репутацію, а й бути здатним опиратись політичній влади коли є тиск», – наголосила Юлія Кириченко.
Ще однією рекомендацією Європейської комісії було наполягання на прийнятті закону про медіа. Оцінку цьому документу, який ухвалено парламентом, але поки ще не підписано президентом, надала голова ГО “Детектор медіа”, членкиня Ради Коаліції РПР Наталія Лигачова. Не зважаючи на певні недоліки законопроекту, вона в цілому позитивно віднеслася до його прийняття.
Окрему увагу експертка приділила аналізу інформаційного простору в умовах війни. Зазначивши, що створення єдиного марафону новин було дуже позитивним на початку війни, коли об’єдналися олігархічні телеканали, державний телеканал «Рада» і суспільний мовник, вона водночас відмітила, що в бік проекту вже лунає досить багато нарікань. Єдиний марафон має послаблювати свої позиції. Це загальна думка західних донорів і громадських організацій. Однак, влада каже, що він продовжуватиметься до перемоги.
«Те, що під час війни це керується державою, на мій погляд, виправдане, – зауважила Наталія Лигачова, – але викид з цифри телеканалів, причетних до екс-президента Петра Порошенка, привів до того, що в телевізійному інформаційному просторі немає політичного плюралізму. Сьогодні всі ми маємо працювати як один цілісний механізм, але крім політичної боротьби є дискусійні питання, які безумовно потребують цього плюралізму. Проте, якщо брати свободу слова і плюралізм в цілому в інформаційному просторі, то в умовах війни він зберігся».
Про одну із суттєвих проблем, з якою у 2022 році зіткнулося громадянське суспільство, розказала виконавча директорка УНЦПД, членкиня Ради Коаліції РПР Світлана Конончук. Мова йде про перекриття державними інституціями відкритих даних.
«Для того, щоб реформи були успішними, суспільство повинно мати доступ до даних. З лютого дуже багато даних було закрито, доступ до офіційної інформації ускладнено. Більше тисячі наборів відкритих даних, якими ми могли користуватися, було як то кажуть вирублено. Зараз це величезний виклик, перед яким опинилися всі, хто хоче працювати», – зазначила виконавча директорка УНЦПД.
На її думку, потрібно перейти до аудиту даних, які є у розпорядженні суб’єктів, і активно переглянути ці дані з тим, щоб прийняти рішення про те, які набори даних повернути, а які на воєнний час не варто робити публічними.
Проблеми у взаємовідносинах держави з військовослужбовцями і ветеранами на брифінгу висвітлила директорка ГО “Юридична сотня” Юлія Морій, яка акцентувала на тому, що немає значних законодавчих пропозицій, на яких наполягають правозахисники. Основні проблеми пов’язані з реалізацією законів.
«Після 24 лютого ми опрацювали понад 25 тисяч звернень. Всі вони є підтвердженням системних проблем. Дуже багато порушень на місцях. В нас як юристів іноді опускалися руки, тому що звичні для нас юридичні інструменти не спрацьовували, а реагувати треба було дуже швидко. Йдеться про порушення процедури мобілізації, відсутність або поверхневість медичного огляду, непроведення або неналежне проведення підготовчих та навчальних заходів перед виконанням бойових завдань, виплату грошового забезпечення, ігнорування рапортів», – перелічила Юлія Морій. Вона переконана в тому, що і в цьому контексті треба посилювати правових захист людей.
Підсумки роботи парламенту за рік, який минає, провів народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин. Її він умовно поділив на два етапи. Перший – наявність військових дій неподалік від Києва, що призвело до надзвичайної консолідації і оперативного прийняття необхідних критичних законопроектів.
«Після того, як наші збройні сили відкинули рашистів подалі від столиці, ми маємо інший етап, – заявив народний депутат. – З одного боку, почала повертатися політизація, а з іншого поява законопроектів формально для євроінтеграційного порядку денного, а реально – з величезними проблемами щодо їх реалізації».
Ярослав Юрчишин окреслив деякі плани відносно законодавчих ініціатив у наступному році: «Будемо змушені виправляти закон про добір до конституційного суду. Скоріше за все вдосконалюватиме закон про медіа у сфері виборчого контенту. Точно будемо повертатися до питань про незалежність антикорупційних органів та зобов’язання декларуватися для чиновників».
