9 грудня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася презентація проєкту з автоматизованої безоплатної перевірки учасників тендерів – “Аналіз тендерів” від YouControl.
Сергій Мільман, засновник і СЕО YouControl, відзначив, що день презентації припав на Міжнародний день боротьби з корупцією, і це не випадково. YouControl спільно з партнерами розробив новий інструмент, покликаний зменшити рівень корупції у публічних закупівлях.
“Корупція виникає як наслідок поганої взаємодії між бізнесом, суспільством і владою. Законодавче регулювання покликане зменшити ці проблеми. Але, звісно, його недостатньо, часто потрібні технологічні рішення – або реєстри, або відкриті дані – для того, щоб підкріпити політику додатковими заходами”, – наголосив Мільман.
Бізнесмен вказав, що з появою сервісу Prozorro державні закупівлі дійсно стали прозорішими, а влада – підзвітнішою. Але все одно залишаються проблеми. Для прикладу, за останній рік державних закупівель здійснено на півтора трильйони гривень – це 4,5 мільйони тендерів. В кожній закупівлі змагалися в середньому два учасники.
“Якщо кожного перевіряти, як цього вимагає закон, на це піде приблизно 100 мільйонів хвилин, а якщо перевести в зарплатню уповноважених, які мають це перевіряти – більше ніж 150 мільйонів гривень!” – проілюстував засновник YouControl.
Однак навіть цього фінансування для вирішення проблеми недостатньо – наявні реєстри не дозволяють перевірити все і побачити необхідні ризики. Необхідна інформація розпорошена по різних реєстрах, які треба поєднувати. Тож YouControl розробив систему, яка дозволяє миттево перевірити інформацію, надану учасниками тендерів – і чи підпадають вони під обмеження, передбачені ст. 17 Закону про державні закупівлі.
“Кому це може бути корисно і як цим інструментом скористатися? По-перше, це зможе зробити будь-хто, адже він абсолютно безкоштовний. Це автоматизована система, яка не потребує особливих знань. Це однозначно буде корисно уповноваженим з перевірки тендеру, його учасникам (вони зможуть перевіряти і себе, і конкурентів), громадським організаціям та медіа, які моніторять державні закупівлі, та правоохоронцям”, – розповів Мільман.
Керівник розробників цієї системи нагадав, що з 1 січня 2022 року настає персональна відповідальність уповноважених за результати тендерів. При порушенні закупівельної процедури, в тому числі недостатньої, неякісної перевірки учасника закупівель, наслідки для представника замовника можуть бути серйозними. А саме: штраф до 170 тис.грн., а в деяких випадках – кримінальна відповідальність, що може передбачати позбавлення волі на строк до 12 років. Тож користування цією новинкою має стати важливою частиною їх роботи. Після цього Мільман продемонстрував короткий відеоролик про функціонал нового інструменту.
Василь Задворний, CEO Prozorro, нагадав, що ця система була впроваджена ще в квітні 2016 року та завжди стояла на принципах екосистемності і вільного доступу до інформації для громадянам, за можливості – безкоштовного.
“Дуже приємно, що інструмент, який підвищує операційну ефективність уповноважений осіб, створений приватною компанією та є абсолютно безкоштовним для всіх користувачів. Приємно, що рухаємося в сторону об’єднання держреєстрів, вже створюємо інфраструктуру для такого об’єднання. Добре, що ці дані знаходять своїх користувачів. Хотілося б, щоб за кілька років взагалі не було потреби в людській перевірці – все робилося машинами і роботами. Я вдячний, що на цьому шляху наше державне підприємств не одне – а з надійними партнерами”, – заявив Задворний.
Сергій Чернега, директор департаменту моніторингу закупівель Держаудитслужби, розповів, що його установа отримала тестовий доступ до інструменту і “обкатала” його.
“Модуль “Аналіз тендерів” уже дозволив нам виявляти ризики у замовників і ми переконалися в його дієвості та ефективності. На жаль, наразі перевірка інформації – це право, а не обов’язок замовника. Якщо такі повноваження будуть надані нам, Рахунковій палаті, АМКУ – впевнений, що порушень буде значно менше. Але й так роботи в нас багато, а цей інструмент значно спростить нашу задачу”, – наголосив чиновник.
Агія Загребельска, державний уповноважений АМКУ (2015-2019), керівниця ГО “Ліга антитраст”, пожартувала, що пояснювати у 2021 році, навіщо потрібен моніторинг та громадський контроль держзакупівель, не варто – треба пояснювати, як це робити. Така перевірка – доволі клопітка процедура з пошуку корупційних “заточок”. А створений інструмент значно спростить задачу для непідготовленої людини.
“Раніше предмет пов’язаності учасників тендерної закупівлі між собою потрібно було перевіряти окремо і це займало чимало часу. Тепер уся перевірка складається з двох кліків та поміщається в один екран. Інструмент дозволить нам аналізувати в десятки разів більше тендерів, ніж раніше”, – сказала Загребельська.
Експертка навела приклад компанії “ХостХімСервіс”, яка належить родичам “зрадника з Криму”. Колишній державний чиновник у 2014 році переметнувся на бік окупаційної влади, але за весь подальший період його компанія спромоглася “натендерити” на 1 млрд гривень. Цього року компанія була вже вдруге притягнута АМКУ до відповідальності за змову на тендерах – однак компанію не дискваліфіковували, і вона надалі мала змогу брати участь у держзакупівлях. “Цей інструмент нам би допоміг одразу побачити порушення – ігнорування покарання, яке мало бути”, – резюмувала Загребельська.
Дмитро Бігунець, завідувач сектору з питань антикорупційної діяльності та комплаєнсу ДП “Медичні закупівлі”, узагальнив свій багатий досвід у цій сфері: чим більше існує аналітичних інструментів для перевірки, тим якісніше будуть проходити закупівлі.
“Для якісної перевірки одного тендеру кваліфікованим співробітникам потрібно до 30 хвилин. Щорічно ДП “Медичні закупівлі” здійснюють від 400 до 500 закупівель. Перевірка в два кліки – це економія часу, грошей та вища якість. Ми вже вдвічі скоротили час перевірки наших постачальників, витрачаючи майже 10 хвилин на тендер. Цей інструмент є важливим, корисним для учасників, публічних замовників і спростить процес кваліфікації”, – висловив оптимізм Бігунець.
Чиновник висловив сумнів, що регіональні замовники мають достатній рівень обізнаності щодо джерел необхідної інформації про учасників тендерів та їх перевірки. Іноді вони навіть не знають про такі реєстри. Тож “Аналіз тендерів” стане підвалиною для антикорупційних зрушень і на місцях.
Відповідаючи на запитання глядачів, Сергій Мільман наголосив: його цілі – не меркантильні.
“Наша ціль – підвищити культуру в державних закупівлях. Асновна мотивація – розвиток культури обізнаності в Україні”, – переконує розробник інструменту.
Василь Задворний визнав: повністю побороти корупцію така технологічна новація не зможе. Взагалі, боротба з цим явищем відбувається дуже повільно. З 2016 року, вважає керівник Prozorro, багато що помінялося: дані стали набагато доступніші, більше половини постачальників відзначають суттєве покращення ситуації.
“Корупцію подолано? Ні. Жодна система цього не гарантує. Але ми можемо зменшувати це, і вже бачимо позитивний тренд”, – резюмував Задворний.
