Лише у кожному 4-му випадку суд наклав штрафи на порушників процедур закупівель в електронній системі торгів “ProZorro”. Про це розповіли експерти Центру протидії корупції під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, презентуючи підсумки моніторингу закупівель за 2017-першу половину 2018 року.
У більшості випадків, суди закрили справи за відсутності складу правопорушення, або були пропущені строки притягнення до відповідальності, або порушники відбулися попередженням замість штрафу – у 17% випадків. «Штрафів було стягнено лише на 750 тисяч гривень. Це при тому, що санкція – від 11 900 гривень до 25 тисяч гривень. Подекуди суди стягували штраф значно менший, ніж передбачено законом», – розповів Олександр Литвин, юрист Центру протидії корупції.
Загалом суди винесли 288 рішень щодо адміністративних правопорушень під час торгів – за підсумками розгляду 385 протоколів про порушення, спрямованих до суду Державною аудиторською службою за 2017-першу половину 2018 року.
Щодо порушень, які передбачають кримінальну відповідальність, суди винесли 33 вироки. «Із них, 9 осіб – виправдано, 4 – амністовано. Лише у 20 випадках винних осіб притягнуто до відповідальності, причому у половині цих випадків – укладено угоду зі слідством. Максимальна санкція за цими вироками передбачала штраф 51 тисячу гривень і випробувальний термін на 3 роки – при тому, що фактично кожна стаття, за якою осіб притягували до відповідальності, передбачала позбавлення волі від 3 до 12 років», – зазначив Олександр Литвин.
За підсумками моніторингу закупівель, найбільш поширена «схема» на тендерах – антиконкурентні узгоджені дії учасників та участь пов’язаних між собою компаній; участь компаній, які потрапили до «чорного списку» Антимонопольного комітету за махінації на тендерах і позбавлені права участі у закупівлях протягом трьох років; участь підприємств з ознаками фіктивності. «Замовники часто висувають недостатні вимоги до учасників – наявність досвіду виконання аналогічних договорів, наявність кваліфікованого персоналу і обладнання. Як наслідок, на тендері однієї з філій «Укрзалізниці» перемогла компанія на суму понад 100 мільйонів гривень, штат якої складається з трьох осіб», – розповів Денис Свириденко, юрист Центру протидії корупції.
Часто замовники вдаються до «дроблення» закупівель, щоб здійснити їх за простішою процедурою, або дискримінують учасників – вносять у тендерну документацію вимог, заточених під конкретного учасника, або за ті самі порушення у форматі документації одних учасників відхиляють, інших допускають.
За словами активістів, для попередження усіх таких порушень потрібна більш якісна та оперативна робота АМКУ і Держаудитслужби, та залучення професійних закупівельних організацій. Зараз перевірки і реакції на порушення затягуються. Як наслідок, навіть якщо порушення визнають, повернути сторони у попередній стан, коли роботи виконані і кошти сплачені, вже неможливо.
Активісти зауважили, що Держаудитслужба часто не визнає очевидних порушень, а також гальмує початок автоматичного ризик-орієнтованого моніторингу закупівель. «ДАСУ не затверджує усі необхідні підзаконні акти, а саме – критерії ризиків, хоча закон набув чинності вже більше 9 місяців тому. […] Ми на початку року направляли запит до ДАСУ стосовно того, як проводиться прийняття підзаконних актів. На той момент нам надали відповідь, що все у процесі, хоча закон передбачає чіткий строк – 3 місяці з дня набрання чинності змін. Наразі ми направили ще один запит, поки що відповіді на нього не отримували. Єдине що бачимо з офіційних джерел – затвердження зразку висновку за підсумками моніторингу», – зазначив Олексій Бойко, юрист Центру протидії корупції.
Активісти Центру протидії корупції зі свого боку протягом 2017 року оскаржили близько 300 закупівель через систему “ProZorro” на загальну суму понад 6 мільярдів гривень. За підсумками звернень, вдалося добитися розірвання договорів на суму понад 290 мільйонів гривень та стягнення з порушників штрафів на загальну суму 1,36 мільйона гривень.
