Найпопулярнішими послугами у ЦНАПах на межі з Кримом є отримання українських паспортів та паспортів для виїзду за кордон. Про це сказав Олексій Тільненко, голова Херсонського офісу ГО «КРИМСОС», під час онлайн-презентації моніторингового звіту «Перетин адмінмежі з Кримом через КПВВ у березні 2020 року» на платформі Українського кризового медіа-центру. «З грудня 2019 року до введення карантину щомісяця нашою командою здійснювався моніторинг адмінмежі з окупованою територією АР Крим і він стосувався також облаштування сервісної зони, надання адміністративних послуг на КПВВ «Каланчак» та «Чонгар». ЦНАПи, створені на адмінмежі, не є самостійними одиницями, а є частиною ЦНАПів у Чаплинці та Новотроїцькому. Кількість надаваних послуг становить на «Каланчаку» до 100, а на «Чонгарі» до 160. Найчастіші послуги для кримчан – отримання паспорта громадянина України та отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон», – зауважив він.
Візит моніторингової групи був підготовлений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Представництвом Президента України в АР Крим та громадськими організаціями «КРИМСОС» та «Гельсінська спілка з прав людини» після звернень громадян України щодо умов перетину адмінмежі після побудови режимної та сервісної зони на КПВВ з Кримом. «Ми вирішили прицільно і фокусно подивитися на проблеми, які є і ще раз їх підняти. Одна з головних проблем – це питання балансоутримувачів контрольно-пропускних пунктів, бо на їх ґрунті виникають інші проблеми – потреба у косметичних ремонтах, утримування території тощо», – підкреслила Таміла Ташева, заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим.
«Зараз перед нами стоїть питання того, хто є балансоутримувачем цих КПВВ. Ми як Міністерство хочемо комплексно підійти до вирішення питання. Ми відпрацюємо всі механізни на КПВВ «Чонгар» і потім поширимо цю практику на інші КПВВ. Ми хочемо залучити бізнес і спільно створити всі умови на КПВВ. Це буде стосуватися інфраструктури та максимально широкого спектру надання адміністративних послуг. Ми розраховуємо, що зможемо завершити процес облаштування та всі бюрократичні процедуми протягом 6 місяців», – наголосив Ігор Яременко, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Спікери повідомили, що зараз обговорюється запровадження в ЦНАПах на пунктах пропуску процедури отримання свідотства державного зразка про народження та про смерть. «За 2019 рік на окупованій території народилося більше 23 тис. дітей і померло більше 32 тис. осіб. На території України у судовий спосіб, який наразі є єдиним можливим для отримання відповідних документів, задокументовано 3660 народжених і 761 померлих», – розповів Олексій Тільненко.
Також існують проблеми з евакуацією громадянами України свого особистого майна з окупованої території. Митники, посилаючись на митний кодекс, стверджують, що сумарна вартість товарів, яка перевищує еквівалент 500 євро, є об’єктом оподаткування митними платежами. Це є перешкодою для вільного переміщення своїх особистих речей.
«До моменту потрапляння у режимну зону довелося мати справу з працівниками поліції, які вимагали надати їм паспорт, переписували мої особисті дані, просили підтвердження мого номеру телефону та пройти з ними до спеціального приміщення. Хочу попередити всіх громадян України, що подібні дії є неправомірними, якщо не мають законної підстави», – додав Віктор Вуйка, юрист Української Гельсінської спілки з права людини.
У зв’язку з мірами щодо протидії розповсюдження коронавірусної інфекції, перетин адмінмежі на КПВВ з Кримом було обмежено, проте було надано невичерпний перелік причин для перетину адмінмежі. Це необхідність дотримання принципу єдності сім’ї, смерть близьких родичів, наявність тяжких або хронічних хвороб, які потребують лікування на материковій частині, перетин адмінмежі особами, які не зареєстровані на непідконтрольній території Криму.
«Питання Криму є для нас важливим в рівній мірі, як і питання Донбасу. Ми маємо ним займатися постійно, займати проактивну позицію як всередині країни, так і на міжнародній арені. Наше завдання поляга у тому, щоб створити для людини на КПВВ максимально зручну атмосферу, щоб вона відчувала, що знаходиться в рідній країні», – підсумував Ігор Яременко, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Ознайомитися зі звітом можна за посиланням.
