24 грудня у пресцентрі УКМЦ відбулася пресконференція “До 105 річниці української прем’єри “Щедрика”. Від прем’єри до світового тріумфу!”
Людмила Євко, режисер-постановник, редактор та продюсер телевізійних програм, магістр публічного управління, нагадала присутнім, що 105 років тому світ не просто вперше почув “Щедрика” – а Україна посилила свій престиж та культурну дипломатію. Вона вказала, що наступного року українці відзначатимуть ще більший ювілей – сторіччя з моменту виконання “Щедрика” капеллою Кошиця в Нью-Йорку, що і стало справжньою світовою прем’єрою цієї народно-обрядової мелодії в обробці Леонтовича.
Валентина Кузик, музикознавець, доктор філософії мистецтва, член Національної спілки композиторів України, лауреатка премії імені М.Лисенка, з жалем констатувала: велич і геній митця – Леонтовича – його земляки зрозуміли зрозуміли вже задовго після його смерті. Однак важливе визнання за життя він таки отримав – його заочно оцінив Микола Лисенко.
Кузик вказала, що ця проста тема – “всього лише чотири ноти” – існувала в нашій культурі ще з дохристиянських часів. Як це зазвичай буває з дописемною міфологією, магічні форми з фольклору переходять у дитячий фольклор.
Композиторка нагадала, що Леонтович завершив роботу 18 серпня 1916 року – тому що Кошиць практично вимагав у нього ці ноти. А 25 грудня 1916 року відбулася прем’єра у київському Володимирському соборі. Втім, ця робота почалася ще в 1910 році, коли Леонтович вивчав поліфонію в класі Болеслава Яворського.
“Ластівочка згадується в цьому тексті – тому що давні слов’яни зустрічали Новий Рік 15 березня – коли прилітали перші ластівки. Щедрівки від початку були останніми обрядовими піснями зимнього циклу, вже після якого співали веснянки. Щедрівки стали в ряд з колядками вже у ході християнізації”, – пояснила Кузик.
У подальшому обговоренні історії появи та всесвітнього поширення на різні лади “Щедрика”, а також його музичній унікальності – суміщення мінімалізму та глибокої поліфонійності – взяли участь такі митці та спеціалісти:
- Ірина Душейко – художній керівник Народної хорової капели «Дніпро» КНУ імені Тараса Шевченко;
- Ігор Тилик – композитор, кандидат мистецтвознавства, хормейстер Народної хорової капели «Дніпро», КНУ імені Тараса Шевченка;
- Володимир Сіренко – народний артист України, головний диригент і художній керівник Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру Украіни, лауреат Націрнальної преміїім Тараса Шевченка, професор Національної музичної академії ім П.І. Чайковського;
- Павло Струць – художній керівник та головний диригент – Академічного камерного хору “ХРЕЩАТИК”, викладач, в.о. доцента Національної музичної Академії ім.П.І.Чайковського, керівник Народної хорової капели НАН України “ЗОЛОТІ ВОРОТА”, Заслужений артист України;
- Євген Савчук — український хоровий диригент, Герой України, народний артист УРСР (1990), лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, академік Національної академії мистецтв України;
- Наталя Шульга – громадська діячка.
