6 вересня в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг «Діалоги про війну», під час якого український журналіст Олександр Зінченко та німецька репортерка Кетрін Айґендорф обмінялися спостереженнями про те, що відбувається в Україні. Запис події доступний в онлайн форматі.
«Це війна не тільки щодо України і про Україну. Вона має ширший контекст. Наш спосіб життя, наша система, демократія, свободи, права людини, весь порядок світового істеблішменту після Другої Світової війни – все це Росія атакувала. Тому атака на Україну це фактично атака на західний світ», – зазначила Кетрін Айґендорф.
На питання «Чому Путін на це наважився?» вона відповіла, що йдеться про існування путінського режиму, а не про Росію та її існування: «Путін змінив її, перетворив у тоталітарну державу, що служить інтересам невеличкої еліти, котра забирає те, що вона має – природні ресурси. Ось чому Путін бореться за ті навмання».
Зі свого боку Олександр Зінченко порівняв ситуацію із серпнем 1939 року, коли усі спостерігали рух німецьких військ до польських кордонів, і гадали, чим це закінчиться. Тоді польський професор економіст Станіслав Свяневич сказав, що пересування таких величезних ресурсів не буває просто так, і агресія буде.
«З іншого боку, – продовжив спікер, – я не міг збагнути, як можна з контингентом у 200 тисяч військових сподіватися здобути перемогу над нашою країною? Її територія – це 600 тисяч квадратних кілометрів. Це що – по одному солдату на 3 квадратних кілометри? Вони б один одного не бачили».
Про те, що хазяїн Кремля помилився, Зінченко зрозумів відразу після початку війни. Навіть у своїй колонці текст розпочав словами: «Путін значно краще знається на спецопераціях, ніж на воєнному мистецтві».
«А що відбувається у німецькому суспільстві? Як воно оцінює ситуацію в Україні?» – таке питання український колега адресував Кетрін Айґендорф.
За її словами, в Німеччині Росію завжди сприймали країною, з якою завжди треба підтримувати дипломатичні та економічні відносини. І те, що німецька політика радикально змінилася, свідчить про зміни у суспільстві.
«Звичайно не можна було одразу прийняти швидке рішення щодо санкцій, але поступово вони вводилися. Величезним кроком стала військова підтримка, адже раніше існувала традиція не підтримувати інші країни зброєю. Для прийняття таких рішень була потрібна зміна у суспільстві, і я бачу, як більшість німецького населення розуміє, що таке війна і підтримує боротьбу України», – пояснила спікерка.
Вже 30 років вона працюєрепортеркою, і писала репортажі про багато війн. Однак, те, що побачила у Бучі, запало Кетрін у серце. З’явилось страшне уявлення про те, з чим довелося зіткнутись цивільному населення на вулицях.
«Я зробила деякі знімки, які потім не наважилася показувати своїй аудиторії, тому що вони дуже жорстокі, – зізналась вона. – Буча – це не тільки картинка. Ці і трупний запах, і деталі, які бачиш на місці. А коли з’їздили в Ірпінь і Бородянку, зрозуміли, про це жахлива війна проти української цивілізації. Це не армія проти армії. Це проти звичайних мирних людей. Я одразу пригадала війну в Чечні, де траплялись такі ж самі речі. Вбиті люди лежали на вулицях, їх боялися забирати».
Айґендорф поцікавилася, які побоювання в українців сьогодні?
Її колега висловив переконання,що ситуація рухається в тому напрямку, який позначає українську перемогу в цій війні. Зараз це видно людям, які навіть не є спеціалістами з військової справи.
Щодо власних почуттів, Зінченко відзначив: «Зловив себе на думці, що в мене немає страху. На якомусь етапі зрозумів, що адреналін перестав виділятися. Після того перестаєш боятися».
Щодо термінів закінчення війни Кетрін Айґендорф має реалістичний погляд. Їй здається, Путін ще не розуміє, що він втратить більше, ніж отримає. А він має це зрозуміти, оскільки втрачає ресурси на продовження війни.
«Гадаю, – припустила вона, – що рано чи пізно росіяни почнуть думати про своє майбутнє, і країна почне змінюватись на краще, дозволить сусідам навколо себе обирати свій власний шлях».
