В прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся черговий захід із серії подій, присвячених обговоренню «Русского мира» як квазі-ідеології Кремля та його загроз для цільових суспільств. УКМЦ ініціював експертне обговорення для того, аби з’ясувати: Які стратегічні цілі переслідує Кремль, просуваючи «Русский мир» за кордоном і як вони відрізняються від просування концепції в Україні? Які канали просування «Русского мира» російський уряд використовує за кордоном і на яких акторів покладається? Як виробити ефективний механізм захисту: рекомендації для уряду та громадянського суспільства.
Експерти наголошують, що концепція «Русского мира» продовжує набирати обертів. За словами Валерія Чалого, голови правління Українського кризового медіа-центру, зазначає, шо в свій час Російська Федерація намагалася використовувати м’яку силу різними способами, залучаючи ресурси від УПЦ МП до громадських ініціатив. 2014 рік та події в Україні показали, що всі ці інструменти зазнали краху і Росія звернулася до останнього аргументу – сили і зброї.
«Сьогодні інформаційні канали в Росії поширюють інформацію яка має брехливу основу і самі росіяни починають в них вірити. Брехливі наративи озвучуються владою і це є державною політикою. Це означає, що і ставитися до протидії дезінформації ми маємо ставитися з точки зору державної політики», – сказав він.
На думку Микити Потураєва, народного депутата України від партії «Слуга народу», «Русский мир» – це не лише про дезінформацію. Це класичний культурний конструкт в якому можна вигадати все що завгодно і якщо ці ідеї прийняли і почали поділяти – той хто їх вигадав виграє. Саме тому, на його переконання, необхідно максимально обмежити доступ до пропагандистських продуктів на телебаченні, радіо, стрімінгових платформах і системно піднімати питання про зупинення поширення російської дезінформації і пропаганди у світі.
«Ми маємо справу з розумним ворогом, який всі свої помилки відрефлексував. Ми спостерігаємо культурну експансію Росії на країни, які вона бачить в зоні свого впливу. Світ не дуже розуміє, що «Русский мир» загрожує не лише цим країнам, він спрямований проти всіх країн умовної ліберальної демократії і підрив всіх принципів за якими вони живуть. […] Російський режим за останні 2 роки перетворився на класичний фашистський режим, тому і ставлення до нього у світі має бути іншим і відношення з таким режимом мають бути інакшими», – сказав Микита Потураєв.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка України від партії «Європейська Солідарність», підкреслює, що Росія станом на сьогодні не відмовилася від імперської ідеї і не може себе відчувати повноцінною без України. Вона стверджує, що українське суспільство виявляється більш наполегливим і рішучим у протидії таким амбіціям РФ, ніж сьогоднішня українська влада.
«Насамперед, ми б мали всередині країни думати про систему національної стійкості, яка б мала багатошарові варіанти відповіді на загрози, які несе «Русский мир». Але сьогодні громадянське суспільство більш готове відповідати на ці виклики ніж сама держава. Також прикро, що у вільного світу усвідомлення інформаційних загроз приходить запізно. «Русский мир» має різні прояви у різних частинах світу і цей концепт не є статичним. Якщо в Україні він набирає одних форм – то в США, наприклад, це можуть бути інші форми», – розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Олег Дунда, народний депутат України від партії «Слуга народу», наголошує на провідній ролі культури і мистецтва в протистоянні «Русскому миру» і з жалем визнає, що на державному рівні цим напрямкам не приділяється достатньо уваги.
«Постає питання, як Україна вистояла проти «Русского мира». Відповідь дало саме життя – бо ми не є «Русский мир». Навіть люди на сході України не бачать свого майбутнього з Росією. […] Через культуру і мистецтво треба просувати Україну як націю. Це той інструмент, який буде простеляти наш шлях на Захід. Сьогодні ми цим майже не займаємося. Держава має свої зусилля направити не на телевізійні частоти, а на створення правильного контенту», – наголосив він.
Соломія Бобровська, народна депутатка України від партії «Голос», сказага6 що визначення тому, що є «Русским миром» дають самі росіяни. Це система цінностей та переконань, яка розповсюджується з носієм російської мови і культури. Мова, релігія, культура є одними з важливих елементів російської пропаганди.
«Сьогодні Україна є полігоном для заходів в рамках гібридної війни Росії. При цьому є багато питань до роботи наших правоохоронних органів, нашої розвідки, яка, на мою думку, не належним чином виконує свою роботу. Варто зазначити про неналежний стан фінансування наших дипломатичних установ закордоном. Було б добре дати якийсь ресурс для проведення інформаційних кампаній або промоцій України», – додала вона.
Щодо протидії російській пропаганді за кордоном, Віолетта Москалу, докторка філософії, засновниця Фундації Global Ukraine, експертка з питань державного управління та міжнародного розвитку, підкреслює відсутність системної роботи з українськими діаспорами за кордоном, хоча це міг би бути колосальний ресурс для просування України за її межами. Вона також зауважує, що для протидії «Русскому миру», було б корисним запропонувати альтернативну ціннісну модель розвитку.
«В усьому світі є великий пошук новим поколінням альтернативної моделі. Якщо «Русский мир» нам не подобається, що ми можемо запропонувати на заміну? Яким є умовний «Київський світ». Після перемоги Зеленського у нашої спільноти за кордоном був великий ентузіазм щодо його подальших кроків, коли він звернувся до пострадянських країн і сказав, що якщо Україні вдалося побудувати демократію – то і їм вдасться. Що було зроблено за 2 роки в плані інтелектуального пошуку ідеї свободи? Складається враження, що ця ніша досі свободна», – сказала Віолетта Москалу.
Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора, директор програми Регіональних ініціатив та сусідства, Рада зовнішньої політики «Українська призма», стверджує, що розповсюдження ідеї «Русского мира» струнко вписується у ті концепції, які наукова спільнота і сама влада в Росії озвучувала кілька десятиліть тому. Якщо уважно вивчати російську політичну думку і історію, то можна на кілька кроків вперед передбачити дії влади.
«У своїй діяльності по просуванню «Русского мира» у світі РФ спирається на політичні сили, які маніпулюють і використовують поняття «традиційні цінності». Також це апеляція і глорифікація до радянського минулого. Важливо зрозуміти, що російська влада спирається на ідею того, що там де є російський інтерес – є «Русский мир». Де нема «Русского мира» – нехай буде хаос, бо це теж в інтересах Росії», – пояснив він.
Вікторія Романюк, заступниця головного редактора проєкту «Стоп Фейк», у загальних рисах охарактеризувала меседж з яким ідея «Русского мира» просувається в самій Росії і за кордоном. Він базується на думці про те, що якщо б у світі не було Росії – неможливими були б досягнення людства у жодній сфері життя. Останніми роками такі меседжі можна було спостерігати у темах, дотичних до пандемії, вакцинації та боротьби з коронавірусом.
«Згідно з концепцією «Русского мира» – Росія має відношення до всього успішного що є у світі. Цей рік показав як російська пропаганда найбільше використовує будь-яку кризову ситуацію для просування себе. Тут і гуманітарна допомога від Росії для Італії і меседжі про те, що Європа не здатна впоратися сама. Також просування російської вакцини, як доказ наукового прориву і при цьому дезінформація проти інших виробників вакцин у всьому світі», – уточнила вона.
Підсумовуючи обговорення, Валерій Чалий нагадав, що для УКМЦ дуже цінно що питання захисту України від інформаційних загроз сьогодні виходить на перші позиції і в українському парламенті, де об’єднає депутатів від різних партій, і в діяльності влади, яка створює різні інституційні інструменти, і в роботі організацій, які займаються ним в недержавному секторі.
«Для УКМЦ це важливо бо наша робота почалася в часи окупації сходу України, анексії Криму і поширення різних фейків з цього приводу. Щоб розвіювати ці фейки в тому числі створювався УКМЦ. Це буде залишатися одним з важливих напрямків нашої роботи», – запевнив він.
Завершуючи, Валерій Чалий, наголосив, що в плані протидії російській дезінформації Україна більш готова до супротиву і набула такого досвіду якого нема в країн Європи. Тож Україна має об’єднати навколо своїх європейських партнерів у протидії російській гібридній агресії.
