14 вересня США наклали санкції проти російської компанії «Новатек», яка розробляє природний газ в Арктиці, і зрідженим його доставляє країнам Європейського Союзу. Ці санкції накладені на компанію, яка оперує російськими суднами, а також та на самі судна. Вони базуються у порту Мурманськ і є важливою ланкою для того, щоб російський газ експортувався в ЕС, відіграючи важливу роль у фінансуванні російського бюджету, з якого 30-40 % наразі йде на агресію проти України.
Про те, як Україна добивалася цих санкцій, на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розказав народний депутат України Андрій Жупанин.
«З початку ми спробували підготувати суспільну думку в Україні, розмістивши у медіа кілька публікацій на цю тему. Потім за моєї ініціативи внесли постанову-звернення від комітету Верховної Ради з питань енергетики до міністерства фінансів США і спеціального радника з питань санкцій ЄС для того, щоб вони розглянули можливість накладення санкцій на цей проєкт», – пояснив парламентар.
Це відбулось у квітні. Українці де можна було говорити про цю тему, її піднімали, оскільки бачили продаж росіянами скрапленого газу як реальну загрозу для себе і для Європи. Для себе, тому що росіяни продовжують заробляти на цьому чималі гроші, а для Європи тому, що вона не вчиться власних помилок, коли континент залежав від постачання природного газу трубопровідним шляхом.
«Важливо ще добитись санкцій і від Європейського Союзу, – додав Жупанин. – Минулого тижня під час спільного засідання профільного комітету Європарламенту я наголосив, що їм потрібно пришвидшитись, аби ввести дзеркальні санкції і взагалі ввести ембарго на російський скраплений газ».
Про деяких корпоративних «друзів» росіян в Європі розповів менеджер кампаній Razom We Stand Олег Савицький. З його слів, ключовим партнером «Новатеку» в багатьох проєктах є французька компанія Тоталь Єнержис, яка по суті є вікном для російського СПГ в Європу і світ. Вони мають частку в арктичному проєкті росіян та частку в діючому проєкті «Ямал СПГ».
«Звертає на себе увагу і те, що ця компанія вже звинувачувалась у співучасті у злочинах російських військових. Були відповідні розслідування і доведено, що газовий конденсат зі спільного підприємства «Новотеку» постачався для російських військових авіабаз», – зазначив експерт.
Як вважає Директор Українського інституту безпеки і морського права Богдан Устименко, не всі санкції діють так, як того б хотілось. Як доказ він навів приклад згаданих арктичних криголамних танкерів.
«У релізі Держдепартаменту було вказано, що обидва танкери належать російській компанії. Буквально вчора я заходив у базо IMO, яка фактично є організацією ООН, і побачив, що одне з цих двох суден більше не належить російській федерації. Тепер його власником є китайська компанія», – розповів Богдан Устименко.
В той же час він заперечив використання росіянами так званого тіньового флоту, адже всі судна мають свої власників, плавають під прапорами досить респектабельних юрисдикцій
З роботою в санкційному напрямку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) ознайомила Агія Загребельська. На її переконання, те, що росія обходить санкції, не говорить про те, що ці санкції не діють. Напроти, що вони як раз діють.
Останні півроку санкційна коаліція активно працює з країнами Затоки, Африканського континенту, Тихоокеанського регіону, Кавказу, Центральної Азії, які хоч і не долучилися до санкцій, але ми маємо можливість з ними це комунікувати. Звичайно, кожній країні потрібно зрозуміти, як це правильно упакувати, де знайти її інтерес в цьому.
«Узяти наведений тут приклад французької компанії, – сказала вона. – Це тягне на якусь премію Дарвіна: з однієї сторони, французький народ надає нам допомогу для того, щоб ми могли відбити російські ракети, з іншої – французька компанія фінансує російський бюджет, щоб вони ці ракети виготовляли. Однак, і тут потрібно комунікувати. Не треба думати, що французькі компанії це французький народ. Інтереси корпорацій потрібно відділяти від інтересів народів”.
