Українська група Razom We Stand ініціювала проведення в Українському кризовому медіа-центрі прес-брифінгу «Чи зупинять нові санкції США та ЄС експорт російського скрапленого природного газу?».
На початку заходу його модератор Максим Гардус повідомив, що 2 листопада США нарешті ввели санкції проти важливого для Росії проєкту зі скрапленого газу Arctic LNG-2. Що це означає і як вплинуть такі санкції на європейських контрагентів Росії? З таким питанням він звернувся до керівниці напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці Національного агентства України з питань запобігання корупції Агії Загребельської.
«Ми розуміємо, що цілком ймовірно будуть певні виключення, але загалом за результатом це підірве ті плани, які мала Росія щодо беззаперечного лідерства на ринку СПГ із запуском проєкту на початку 2024 року. Щодо європейських компаній, то в цьому проєкті ми навряд чи їх побачимо. І хоча французи заявили, що поки вивчають ситуацію, американські санкції – це лише початок. Всі бачили резолюцію Європарламенту від 9 листопада, де все достатньо чітко викладене», – відповіла вона.
Агія Загребельська підкреслила, що введення подібних санкцій – не тільки питання російсько-української війни. Воно в цілому скероване на підвищення безпеки, адже всюди, де з’являється Росія зі своїми природними ресурсами, грошима, компаніями, з’являються російські шпигуни, російська корупція, російське втручання у внутрішню політику цих країн.
Директорка Центру енергетичного права Абердинського університету Дар’я Шаповалова зі своєї сторони відзначила, що в Європі і в Шотландії доволі довго говорили про те, що скраплений газ буде поза санкціями і тепер пролунав дуже важливий сигнал для ринку.
«Ринок СПГ росте, і дуже важливо, що в ЄС закликали країни відмовитись від імпорту цього російського продукту. Крім того, йдеться про поширення таких санкційних кроків на алюміній», – додала спікерка.
Директорка департаменту економічної дипломатії МЗС України Людмила Єніна звернула увагу на те, що в резолюції Європарламенту висловлюється занепокоєння з приводу існуючих лазівок в санкційному режимі Євросоюзу проти Росії.
«Документ закликає держав-членів ЄС ретельно розслідувати дотримання компаніями експортних обмежень на підсанкційні товари і відповідно накладати відчутні штрафи. Також йдеться про розширення експортного контролю для того, щоб охопити більше категорій товарів», – наголосила Людмила Єніна.
Українське експертне середовище та громадські організації доклали багато зусиль для того, щоб російський СПГ потрапив до санкційного списку ЄС. Але в Європі є з цього приводу різні думки. Так, в Іспанії заявили, що в короткостроковій перспективі поки не бачать вирішення цього питання. Європа дуже побоюється цінового стрибка. Якщо до 2022 року країни ЄС мали в своєму балансі 19 % СПГ, то зараз цей показник виріс до 39 %. Саме це заважає вводити такі обмеження. Однак, в перспективі, ситуація на ринку може змінитися. Таку думку висловила експертка з енергетичної безпеки Dixi Group Олена Лапенко.
«Катар пропонує свої послуги так, як і США, але ці потужності будуть доступні лише після 2025 року. Проте, довгострокові контракти з Францією, Італією, Нідерландами вже укладені, і ми сподіваємось, що це лише початок», – пояснила вона.
Директорка Razom We Stand Світлана Романко переконана в тому, що у Сполучених Штатів є усвідомлення своєї політичної сили. Вони можуть перекрити багато важливих лазівок і дірок в санкціях, за які, умовно кажучи, Україна продовжує платити кров’ю своїх воїнів. Але на прикладі ситуації з ринком нафти доводиться констатувати наявність суттєвих перешкод на шляху дієвого застосування санкцій проти РФ.
«Стеля ціни на нафту давно не працює. Є сірі зони і офшори типу ОАЕ, де відбувається злиття інтересів. Президенти найбільших нафтових компаній очолюють кліматичні конференції, і в то же час мають спільні з росіянами проєкти у Перській Затоці. Це бомби сповільненої дії, які загрожують не тільки величезною кліматичною кризою, а й кризою демократії», – попередила Директорка Razom We Stand.
Ситуацію з логістикою прокоментував старший менеджер групи Олег Савицький.
«Логістика російського скрапленого газу тонка і вразлива до санкцій. За наявності політичної волі її можна б було обрізати миттєво. В самій РФ танкерний флот складається з 15 суден, збудованих в останні 8 років. Всі вони відомі. Це танкери-льодоходи, призначені для плавання в Арктичному океані, які несуть значно більші витрати, ніж звичайні танкери для перевезення СПГ, і Росія є залежною від ключових точок перевалки. А завдяки тому, що європейські компанії дозволяють Росії доставляти газ на світові ринки своїми суднами, вона має можливість мати дуже суттєві прибутки. Лише один порт у Бельгії дозволяє «Новотеку» переправляти близько 6 мільйонів тон СПГ», – сказав він.
Втім, як зазначив експерт, Америка взяла курс на знищення індустрії СПГ в Росії, «Новотеку», і є все підстави говорити про те, що вона не зупиниться на санкціях проти Arctic LNG-2, і введе санкції проти діючого проєкту «Ямал», а також СПГ-танкерів, однак, на це потрібен певний час.
Наприкінці брифінгу Світлана Романко закликала і далі боротись за введення санкцій проти країни-агресора, оскільки вони приносять ефекти.
«Останнім часом росіяни активно говорять про те, що санкції проти них не діють. Насправді, вони діють і глибоко підривають економіку РФ. Просто воно не відбувається моментально, – пояснила вона. – За даними Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, ВВП Росії впав майже на 2,5 %. Для країни, яка черпає свої фінанси практично з одного джерела, це досить багато. Тому треба і далі працювати над впровадженням санкцій, і брати до уваги, що зневіра в тому, що санкції не працюють, то лише наратив російської пропаганди».
