Українські журналісти знатимуть, що відноситься до «небажаної» лексики

В інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк нагадала, що Закон “Про медіа” значно розширив перелік тих ознак, за якими не допускається дискримінація. Це вік, стать, етнічне чи соціальне походження, громадянство, раса, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, інвалідність тощо.

«Для того, щоб зрозуміти, як нам облаштувати саме таку політику в інформаційному просторі, регулятор провів уже кілька зустрічей – із ромською, єврейською, кримсько-татарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Ми також налагоджуємо співпрацю з офісом омбудсмана через меморандум про спільні дії. Готуються меморандуми й із означеними спільнотами – ця робота викликала неабияку громадську підтримку. Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник “небажаної” лексики і критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа. У наших планах ще проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, які представляють людей з інвалідністю», – повідомила Ольга Герасим’юк.

З її слів, ідеться не тільки про почуття віруючих людей, а й про так звані “чутливі” спільноти – етнічні, національні, ЛГБТіК, спільноти людей із інвалідністю, ветеранські та інші.