Українцям обіцяють розказати все про культуру і традиції корінних народів

В міжнародний день корінних народів в Українському кризовому медіа-центрі презентували культурно-мистецький проєкт “Zincir/Ланцюг – ланки пам’яті”. Зі слів керівниці проєкту, проджект-менеджерки Кримського інституту стратегічних досліджень, членкині Експертної ради при Представництві Президента України в АР Крим Ельміри Аблялімової-Чийгоз, він покликаний популяризувати історію, культуру, традиції корінних народів України – кримських татар, караїмів та кримчаків.

Ініціативу вдалося втілити завдяки підтримці Українського культурного фонду. Його виконавчий директор Владислав Берковський підкреслив, що і для експертів і Фонду загалом це був свідомий вибір. «Ми розуміли – це те, що необхідно и цілком вкладається в ті цінності, які ми пропагуємо», – додав він.

Художній керівник проєкту, актор, режисер, директор державного підприємства «Кримський дім» Ахтем Сеітаблаєв розказав про ідею, яка лягла в основу цієї культурної ініціативи.

«Пам’ятати про те, що саме з Криму почалася новітня сучасна війна – це ознака людини, яка протестує проти того, щоб ворог приходив на нашу землю і диктував свій порядок денний. Це в тому числі культурологічна боротьба проти того, щоб змінювали нашу ідентичність, свідомість, наші сенси і цінності, власний політичний контекс. Ніщо не заважає нам залишатися представниками різних корінних народів. Ніщо в демократичній Україні не заважає нам бути мусульманами, іудеями, християнами, і при цьому відчувати себе політичними українцями», – наголосив Ахтем Сеітаблаєв.

Куратор виставкової частини проєкту та освітнього лекторію, митець-кераміст, голова ГО El Cheber Рустем Скибін приніс на презентацію куман вісімнадцятого століття як ланку великого ланцюга та уособлення пам’яті, історії, культури, кримських татар.

«Цей предмет залишився в Криму після нашої депортації, дочекався нашого повернення і зараз допомагає нам відновити нашу ремеслену культуру і всього, що стосується ритуалів, традицій», – пояснив він.

Виставкова частина матиме назву «Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів» і об’єднуватиме різні прояви мистецтва. Зокрема, серію живописних робіт «Життя кримських татар та побутове начиння», над якими працює художник Дмитро Доценко, видання «Art Book/художнього альбому кримськотатарської кераміки» і створення тимчасової ансамблевої експозиції в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Директорка музею Людмила Строкова зазначила, що для кожного українця Крим – особлива сторінка історії його життя. Для багатьох це улюблена частина України. Щодо самої музейної установи, то вона також трансформується, і, можливо, до кінця серпня змінить назву на Національний музей декоративного мистецтва України, адже культурна спадщина України багатогранна і багатонаціональна.

Освітня частина програми “Zincir/Ланцюг – ланки пам’яті” включатиме аудіовізуальний проєкт про 12 міфів про Крим, який створювала Росія протягом останніх двохсот років, та освітній лекторій «Історія і культура Криму» – 9 лекцій на 3 майданчиках, серед яких будуть Національний музей українського народного декоративного мистецтва, державне підприємство «Кримський дім» і Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва ім. М.Бойчука.

За словами менеджер проєкту Ерола Велієва, лекції відбудуться наприкінці цього місяця, а виставку «Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів» планується провести у жовтні.